Глаза
Влад Антонів
Її глаза як ізумруди сіяючий на сонці. Її глаза як зелен сад у скляній оболонкі. У них виблискуеця все що видно і не видно, А що не видно розгляди і поцілуй у щічку.
2020-06-12 21:12:44
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Кузаня
"Її очі (глаза це російською) як смарагд (ізумруд теж з російської), що сяє (або смарагди, що сяють) на сонці. Знову ж " її очі - зелен сад у скляній оболонці. У них виблискує все, що видно і не видно. А що не видно, розглядай і цілуй у щічку". Тобто виходить, якщо правильно, то отак: Її очі як смарагд, що сяє на сонці. Її очі - зелен сад у скляній оболонці. У них виблискує все, що видно і не видно. А що не видно, розглядай і цілуй у щічку. Ще, я би рекомендувала знайти синоніми до слова "видно", адже воно повторюється три рази і трохи псує поезію. Як то кажуть "масло масляне".
Відповісти
2020-06-13 12:14:57
1
Влад Антонів
А тепер подивіться на милозвучність
Відповісти
2020-06-13 19:22:51
1
Інші вірші поета
Смерть на фронті Напиши Життя Сон
Інші поети
Роман Тихий
@volodimir_romanenko
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1974
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6245