Past.
Tsunadia
Годинами переглядаю фото... Усе старе й забуте. Це давно не я. Проте ночами не дає заснути, страшенно терпке відчуття. Тривога обіймає ззаду. На вухо шепотить слова: Куди веде тебе твоя дорога? Чи може ти блукаєш навмання? Не орієнтуюсь ні по картах, ні по зорях. Хода моя невпевнена й слабка. З собою бережно несу старе й забуте - багаж минулого у стомлених руках. Жорстока істина для всіх одна. Час не щадить нікого, вже давно пора. Пора минуле - залишить в минулім. Це вже давним-давно не я.
2023-08-23 20:33:39
2
0
Інші вірші поета
déjà vu 09/12/2015
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1474
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4222