Тихий шепіт - 04.12.2022
Тихий шепіт осіннього дощу,
Розкаже все, про ту лиху зиму,
Коли вночі, зупиняти мусили орду,
Тоді зловісний грім приніс біду.
З жаху чорний зібраний букет,
Зруйнував останній мирний день,
Ніхто тепер не виходить на паркет,
Ніхто не співає більше тут пісень.
Посмішки зійшли з обличь людей.
Птахів не чутно, навіть вітер стих.
Посеред цих страшних ночей,
Чутно лиш дощ з наших сліз гірких.
Червоні ріки і жах посеред хмар,
Привів сюди скажений, дикий кат,
А ми згадуємо рідний наш Кобзар,
Коли стріляє кат по нас з гармат.
Одного той жорстокий кат не знав,
Що сильний й вільний тут живе народ,
Який, свою волю понад усе кохав,
Не відмовиться він від своїх свобод.
Коментарі