Війна - 25.02.2022
Господи, я прошу - 26.02.2022
Молитва - 26.02.2022
Маю надію - 1.03.2022
Сильна Україна - 02.03.2022
Врагам - 12.03.2022
Надія - 12.03.2022
Война - 17.03.2022
Україна буде стояти - 17.03.2022
Україна в огні - 25.03.2022
Дякую - 30.03.2022
Поранені душі - 09.04.2022
Стоїть дівчина - 12.04.2022
Прийде час - 22.04.2022
Великдень під звуки сирен - 24.04.2022
Піднімайся вітер
Йде Україна - 5.05.2022
Порожні будинки - 06.05.2022
Війна в кожному домі - 14.05.2022
Не помітили весни - 14.06.22
Людей голоси - 18.07.2022
Слова - 20.07.2022
Стали закрытыми наши сердца
Подаруй нам Господи життя - 30.11.2022
Тихий шепіт - 04.12.2022
Де ж ти там загублене дитя? - 11.12.2022
Білий птах - 14.12.22
Порожні будинки - 06.05.2022

Стали порожні звичайні будинки,

Вже нікому там зустрічати світанки.

Ніхто на кухні не готує сніданки,

Бо в місто прийшли ворожії танки.


Голос мовчить, а серце страждає,

Коли дивлюсь, як ціле місто зникає.

Не можу сказати. Голос мій відлітає,

Коли розумію скільки там помирає.


Порожні будинки. Загублені мрії.

Дайте будь-ласка нам ще трохи сили,

Шоб не зникали на перемогу надії.

Дайте будь-ласка ще трохи віри.


Стали порожні звичайні будинки.

Тепер не чутно там співу дитинки,

Бо її сім'я тихенько з дому тікала,

Куди і чому, та дитинка не знала.


Вона батьків щохвилини питала,

Куди біжать вони з рідного краю,

А мати своїй дитині відповідала,

Моя маленька, пробач, я не знаю. 

© Анна Топтун,
книга «Біль Війни».
Війна в кожному домі - 14.05.2022
Коментарі