Не прості зміни
Я стала сильною, розучилася плакати за когось. Перестала соромитися, почала бути гарнішою. Мені хочеться пробувати щось нове, виходить, тільки не одразу. Перестала дурити, почала не домовляти. І до людей я припинила звикати. Тепер коли хтось іде, я не сумую. Почала читати жанри, які раніше не розуміла. Коло спілкування змінила, забула навіть за кого та за що. Гроші почала накопичувати, і дітей почала любити. Говорити стала впевненою, не буваю розсіяною. Почала вивчати нову мову, хочу стати розумнішою. Перестала фарбуватися, залишилися люди точніші. І все це, лише за одних сказаних слів, не потрібних мені людей. 😉
2021-07-20 18:29:12
16
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6036
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2475