Bullying
Taemei Chii
الا تعلم كم يؤلم الامر ؟ حين تصبح متضطر الي تحمل تلك الالام دون ان تعترض ان تصبح خائف من الحياة .. ومع صباح كل يوم يرن منبهك ليوضح لك ان الأن حان وقتك للخروج من غرفتك الدافئة.. وان عليك ان تصارع هؤلاء الوحوش في الخارج انت تخشي ان تري كل هذه النظرات الخبيثة من حولك.. تخشي ان تستمع للهمسات الساخرة عنك لربما يظنوا ان هذه الهمسات لا تؤثر بك .. ولكنهم لا يدرون كم الأمر مؤلم الا يمكن فقط ان نجعل التنمر يتوقف فقط لفترة .. علي الاقل حتي يمتلئ ذلك الثغر الذي في قلوبنا TAEMEI
2020-07-25 12:39:48
2
0
Інші категорії
Поеми Для підлітків Для дітей Ода Філософські Історичні
Інші поети
Nora
@Anastasia_chan
Haru Goyang
@AppelmoiSenpai
NOVATOR
@petruha1307
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2892
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
13192