Your hand
⛰️Рука твоя мов заблукалий у горах турист, Вивчає та ходить, то збоку, то вверх, то вниз. Торкається шиї, обличчя, волосся, Боюсь, що я зникну, й з собою візьму її хист. Подих сповільнює свою кисневу ходу, В мареннях чути плаский ультразвук пустот, Чорні метелики рвуть стіни давніх споруд, Трепетом крил пророкуючи сильну біду. Мене заспокоював ніжності доторк, життя, І я поглинала останнє холодне тепло, Мовби фіалка крізь затоноване скло, Мріє про безперешкодне серцебиття. Однак як зірветься подиху нитка тонка, А мною керує все ще егоцентризм, Хотіла б я бачить одне лиш крізь гранули призм, Як стиска мої пальці твоя заблукала рука. ♥️
2020-01-09 21:25:51
4
0
Схожі вірші
Всі
"Hannah"
Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.
68
6
17347
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2438