Коротенький пролог)
Розділ 1
Розділ2
Розділ 3
Розділ 4
Розділ5 Фінал
Розділ2
Перші декілька днів перебування в пана Бждена були гарні.  Прислуга і  він сам ставилися до мене  дуже приємно,  толерантно.   За наказом "письменника" мене лікавали найкращі лікарі усієї країни,  годували смачнющою їжею,  піклувалися про мене.  Ще зробили екскурсію Морлендом,  показали багато різних цікавинок тощо. І все так було ,доки, не настав прекрасний момент...  
Після тижня перебування там  мені любезний господар виставив рахунок.  І повірте,  дууже  не маленький.  І сказали якщо я його не "погашу " борг то мене звинувачуть у крадівлі й  стратять на площі ганьби.  А саме образливе ,те,  що мене найбільше вразило це ,  що сказали,  що моїх батьків теж уб'ють або відправлять мене їх... .  Поскільки я була ще малою, то не розуміла багатьох речей ,  бо ж,  як вони знайшли б мою родину   якщо вона мешкала в акваріумі, та й ще  дуже  далеко від  Морленда...  А я ж цього не змогла зрозуміти через те і погодилася на іншу пропозицію Бджори стати рабинею...
Спочатку я пролазила в невеличкі кватирки  та , людям не зрозуміти  як витягувала цінні речі, документи з водяного паперу тощо. Коли я підросла і вже не пролазила в відповідні ущелини , то прибирала за морськими кониками , копала , полола , сіяла ділянки з морською капустою , чистила корали тощо.  Мене оточували  змучені без бажання жити риби. Багато робили й рокові вчинки та більшість про сто страждало. Одного разу за роботою мене застав пан Кардак , один із головних "партнерів" Бжори і за те , що я йому превсерибно відмовила...- відлупцював, посадивши на  жилізний кіл , та відрізав половину хвоста , що нещодавно лише відновився , та  "почистив декілька"  лущинок з мого  тіла , які як відомо не регенеруються.  Але , як  розповіли інші рабині,мені , ще пощастило , бо ж тепер мене не віддадуть в       "" любовне"" рабство , та й поскільки тепер я свого роду-  риба з обмежаними можливостями - не пошлють виконувати  в 100 разів тяжкішу роботу від тієї , що я виконувала. 
Мене  всю калотило...  Крім того , що я відчувала себе спустошеною , не живою - я  рабиня ,  та ще й з обжеженими можливостями... Я не мала й найменьшого розуміння , що робити далі ; та знала одне , я хочу жити!!!😜
© SenyaVa,
книга «I'm a fish».
Коментарі