Motherland

Silver Spy

═════════.▪️. Oh how I miss the happy people how I miss the rainy streets Yes I miss being greeted like an old friend by random people at the railway station I miss the old lady outside the shop, opening her hands for some coins Everyone treated me equally It was like we were all one huge family. Rich French words swirling around carried by the wind The ladies in the bakeries smiling while baking warm, fresh bread The chocolateries gifting sweets to the children, making them even more joyous than before... Oh how I miss the long bike rides through the cobblestone alleys Going from shop to shop searching for that perfect gift for the people we love Running in the darkness, our steps echoing through the road Screaming from happines, laughing at everything we see I trip over my own feets, I scratch my knees But I stand up, I keep going I don't feel the pain I'm too happy, too free Say mom why do you think I cried myself to sleep all those times It's because I miss all the things we used to experience together Yes I miss my own country, my language I miss sparks of myself, I miss me Because every single time we leave this fascinating place, when we leave Belgium I see: This is my home, where I belong and need to be ═════════.▪️.

2020-05-19 20:55:08

6

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Valour And Faith

Nice

Відповісти

2020-05-20 10:17:56

1

Silver Spy

Thanks, that means a to a kid like me

Відповісти

2020-05-20 10:21:38

Подобається

Схожі вірші

Всі

Кохаю

ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ

Я впізнаю тебе серед тисячі лиць, І тихенько, крізь світ, побіжу, І нехай вже позаду мільйони столиць, А я в полі тебе обійму. Обійму і заплачу від щастя свого, Мабуть, більшість йому навіть заздрять, А мені вже давно на них все одно, І на те, що вони мені скажуть. Я, мій милий, єдиний, тобою живу, І в повітрі ловлю твої нотки, Я для тебе співаю і стрічку нову, Запишу у своєму блокноті. Ти малюєш мій сон із мільйону казок, У якому такі різні барви! Ти даруєш мені той рожевий бузок, А із ним, мов мереживо, чари. Від обійм, поцілунків твоїх я горю, Мов метелик над вогнищем синім, Боже мій, якби знав, як тебе я люблю, Якби знав, як без тебе я гину.

98

15

7483

Хрест - навхрест

ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ

Хрест – навхрест в’яжу пейзаж, від учора і до завтра. Кожен жест моїх вдихань має кривду, має правду. Хрест – навхрест мої думки полотно це поглинає. Еверест мого життя чи екватор? Я не знаю. Хрест – навхрест чи треба так? Сподіваюсь, сподіваюсь.. Кожен текст своєї долі витримати намагаюсь. Хрест – навхрест добро та зло. Поруч, разом, нерозривні. Без божеств та без чортів.. Бо живуть усі на рівні. Хрест – навхрест таке життя. І нічого з цим не зробиш. Кожен жест має свій шлях, злий та добрий, ти як хочеш?

51

9

1921