Загасла та зоря
Зоря світилась, на хмарах танцювала, А я стояла просто неба, І під ніс собі тихенько бубоніла Наскільки хочу, щоб ця зоря була моєю. Зоря мене звідти не почула. Вона нічого не казала,  А просто взяла та й пішла.  Моя зоря, зірочка моя, в далеких далях. Тепер же почути одна одну нам не світить, Хоч на душі моїй залишився наліт. Життя змінилось на до і після, Відколи згасла та зоря.
2024-01-20 08:24:34
3
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3330
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2000