"Не знайти"
Роузі Рей
Друзі,в цьому вірші є підказка-назва наступного вірша)😅Вирішила влаштувати такий міні-квестик. . . . Не знайти таку ніде, Золото,діаманти все не те, Ти єдина що дає кохання неземне, Солодкі мов мед твої поцілунки.. Розвієш марива фальші, Залікуєш мої рани глибокі, Ти єдина,особлива.. Неповторна чарівна.. Я від тебе з розуму зійшов.. Ти-зовні біла троянда.. Пахнеш квітами весни..
2023-08-10 19:25:55
9
20
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (20)
ᴀʟʟᴀɴ ʙʟᴀᴢᴇ
@Роузі Рей хах, ну окей;)
Відповісти
2023-08-11 05:46:23
1
Н Ф
"Біла троянда"
Відповісти
2023-08-11 08:10:08
1
Роузі Рей
@Н Ф ні)Назва вже є)
Відповісти
2023-08-11 08:13:32
1
Інші вірші поета
Твоя дикість Ти дарував мені квіти Знищ мене Відзеркалля Верлібр
Інші поети
Едрін
@sad_fox
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
10
3214
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
70
4
10920