Не треба нот Пісня

Роузі Рей

Забуть ти про минуле,не згадуй будні-і.. Вони уже забуті.. Мила моя,не згадуй не пам'ятай.. Ти ледь тримаєшся.. Не треба нот,по них не співай.. Нехай усе злиється і радість і сум.. Не терпи,знайди своє.. Ті твої думки прості,але й плутані-і.. В світі ще совісті є.. Тоді не коха-ай мене.. Не кидай не полишай мене-е.. Твої крила-а..запам'ятай їх колір-р.. Я тону у вічні-ій брехні-і Не треба нот,по них не співай.. Нехай усе злиється і радість і сум.. Не терпи,знайди своє.. Ті твої думки прості,але й плутані-і.. В світі ще совісті є..

2023-08-19 20:27:28

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (6)

Lexa T Kuro

@Роузі Рей Так, вибач, пісня. Я сьогодні трохи розгублена((

Відповісти

2023-08-20 06:07:04

Роузі Рей

@Lexa T Kuro нічого🐒❤️‍🩹

Відповісти

2023-08-20 06:21:47

Lexa T Kuro

@Роузі Рей 🤗☀️

Відповісти

2023-08-20 06:39:18

Подобається

Інші вірші поета

Солодка отрута ... "..Я твоєю буду.." Пісня Місія янгола

Інші поети

Kendrick

@Kendrick

Virtoria

@Victoria_Sandulenko

Zinzee Noel

@undiscoveredflower

Схожі вірші

Всі

Впізнай себе...

Вікторія Тодавчич

Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....

1217

І сиділи, курили

ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ

Ми сиділи і викурювали дні пачкáми, Вбивали їх пустими балачками Про погоду та інші нісенітниці. Годувалися казочками І давали обітниці. Ми сиділи і випивали. Чашка за чашкою З медом, ментолом, м'ятою чи ромашкою. І куштували пригорілі кекси, Що їх присипаючи насмішками, Виробляли рефлекси. Ми сиділи і малювали в календарі хрестики, Кілька аркушів перекреслили, Залишивши лише ту неділю, Щоб тих хвилин решту Ми ще так посиділи. І сиділи, курили, віддавали команди Аж поки опівніч не пробили куранти. І ми – дим, що розлетівся кімнатою. І наші старання увінчалися втратою Своєї кращої частини В полоні рутини.

4181