Лютнева згадка
Не спати ночами, ввійшло уже в звичку. Думки про тебе - взагалі мовчу. Хочеться сісти в електричку, І поїхати в даль мовчазну. Побути там, де ти незнайомий. Ніхто не покличе в далечі мене, Але ж біль продовжеться мій незлічимий, Бо немає поруч тебе. Краще не спати ночами, сумуючи. Чекати тебе, без ліку. Без тебе пропаду мій милий. Ти - мої єдині ліки.
2018-02-26 20:51:25
2
0
Інші поети
Марія
@Ria_maria_21
Enok Mayeny
@Enok_Mazino_Mardukg
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3119
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6050