Зачем пленит осенний нас закат?
Зачем пленит осенний нас закат, А отзвук лета мАнит, завлекая? И молчаливо мы стоим у врат, Что на пути потерянного рая. Морщинистые руки холодов Схватить готовы город мой за шею. Как жаль, что пышный цвет любви садов, В своём я сердце больше не согрею. Грозится небо вскрыть луна осколком, Под лесом пригорюнилась изба. Там вторит пёс цепной напевам волка, С невыразимой жалостью раба. Однажды ночью, звенья разорвав, Клыками щёлкнет волчье заклинание… К хозяйскому пайку с утра припав, Поймёт, что цепи – только оправдание.
2023-01-26 19:40:30
2
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12361
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4833