Як ти це робиш?
Як ти це робиш? Зупиняєш час. Ось вічністю стає мить поцілунку. І всесвіт завмирає навкруг нас, Неначе страж в зірковім обладунку. Безжалісна наука самоти: Життя – лиш боротьба між серцем й шлунком. Чому серед мільярдів саме ти Одна, єдина стала порятунком. Напевно, то якийсь до чарів хист: Закохано, шалено, до нестями У пестощах знаходити той зміст, Що іскру висікає між тілами. Цю мить спини назавжди, не поруш Ту двох сердець омріяну легенду. У невагомім танці наших душ Під музику чуттєвого джаз-бенду.
2023-02-11 07:36:56
1
0
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1481
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4833