ВСЕ ВОЗДУШНЫЕ ШАРИКИ, УЛЕТЕВШИЕ В НЕБЕСА
Андрій Лаврик
Все воздушные шарики, улетевшие в небеса, Все далёкие звёзды, упавшие этим летом, В сумме сложатся в позабытые адреса, По которым всё так же ждут со включённым светом. В наших жизнях коротких места обидам нет, Все, кто тронули сердце, навеки в нём остаются. Вы в себе никогда, никогда не гасите свет, Чтобы кто-то заблудший во тьме мог к нему вернуться.
2023-01-16 08:53:49
1
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Мартин ІДЕН
Красиво.
Відповісти
2023-01-16 09:01:27
Подобається
Інші вірші поета
Надежда Д – ЗНАЧИТЬ ДОСКОНАЛІСТЬ Терабайты ненужных файлов Весной они пахали, сеяли
Інші поети
Anna Sparrows
@birdwithword
Foxy Soul
@Foxy_Soul_
Де Лайт
@fosfadok
Схожі вірші
Всі
12
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
85
4
8374
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
37
4
4330