Là où tout a commencé
Il y a à peine un an Je n'écrivais que des petites histoires Ce n'était pas un échappatoire Seulement un passe-temps Aujourd'hui j'ai grandi J'ai appris Et j'ai compris L'écriture est bien plus qu'une passion C'est une vocation Ma vocation L'écriture c'est mon échappatoire Mon abattoir Mon défouloire C'est mon territoire J'ai changé, je le sais Et je ne m'en cache pas Car je suis devenue moi Tellement de poèmes qui attendent Qui ne seront peut-être jamais écrit Jamais lu Jamais entendu Mais aujourd'hui j'ai une chance d'être vu Alors merci d'avoir lu Et bienvenue ✨✨✨
2020-11-06 17:59:40
10
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Erza L'enfer Du Mal
@Un_Reve_De_Liberte Merci beaucoup !
Відповісти
2020-11-07 10:39:32
1
Erza L'enfer Du Mal
Merciii 😊❤️🌺✨
Відповісти
2020-11-16 20:19:41
Подобається
Erza L'enfer Du Mal
😊❤️🌺✨
Відповісти
2020-11-17 20:50:54
Подобається
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11524
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
4995