Я не пам'ятаю
І ти – не ти, і я – не я Так хтось уже писав, Писав, що ця любов моя Смачніша із всіх страв. І вже сказали про ту біль, Що рветься прямо з серця, Коли в нейронах грає хміль, Й суспільство лиш сміється. І як багато вже людей писали про країну Не дасть злічить запас грудей, Щоб всім розкрить таї‘ну. Але ніхто ще не писав Про тих забутих стріх, Що погоріли всі в огнях Незнання і зловтіх Вони для нас відкрили шлях, Лягли кістьми для ґрунту, І не злякав їх навіть страх, Вони злякали скруту. І кожен з них колись помер В безчесті і незнанні В калюжі сечі хтось завмер, А хтось на самом ранні. Ти не побачиш навіть слід Їх пір'я на папері Його талант помер, як рід, Як звук десь у партері...
2023-06-25 21:15:25
1
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2391
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1949