Усі знайомі Колі "хоч вбий" не розуміли, чому він кинув Танюшу. Коли "вона з’являлася на публіці" (саме цей вираз використовувала згадана дівчина), у всіх відвисали щелепи. Навіть у кота Жоріка (який був схильний контактувати з людьми здебільшого нервуючи у проханнях корму).
А інший бік Танюші відкривався коли заходило сонце (коли Танюша з Колею пересікали поріг їхньої квартири) і лише для Колюні. Танюша одразу ставала тиквою (якщо ми говоримо про карету), вовком (якщо про перевертня) або ж у свої двадцять три Тетяною Миколаївною (якщо ми говоримо безпосередньо про Танюшу). Вона "пилила" свого Коліньку невгамовно - кожного разу так, ніби лісоруба після двох років життя у полі, випускали з бензопилою погуляти серед безкінечних хвойних рядів.
То Колінька купив сто десять грамів кропу, а не сто, то забув про день космонавтики (Танін дід декілька тижнів працював охоронцем на якомусь космічному підприємстві ще за князювання Святослава), то вчасно не підсуєтився, щоб купить акції Еппл і безкінечні то, то, то.
Колінька зносив усі ці страждання, заглушуючи біль пивом і футболом, але коли Танюша замахнулась і на ці скрижалі (своїми серіалами та дієтами), Коля махнув рукою і в самих шортах та футболці переїхав куди очі бачили (у холостяцьку квартиру друзів навпроти).
З Танюшою він пересікався рідко - лише виносячи сміття (власне так вони і познайомилися свого часу).
Невдовзі Танюша обросла новим спутніком жизні, а навчений життям Колінька, говорив своїм друзям - не у красі щастя хлопці, ой не у красі: «Красіва дєвушка може красіво довести до того світу»
Він філософські малював айсберг у повітрі, показуючи, що його найменша частина знаходиться на поверхні води, а найбільша - під нею. І порівнював цей айсберг з Танюшею - як тільки дозволяла його красномовність.