Знов не права...
Олена Корун
"Знов не права!"- мені говориш, "Не так усе!"- мені доводиш, Показуєш, як помиляюся, А я така, я - сперечаюся! Чому вважаєш, що все знаєш, Чому на інших не зважаєш? Таким простим себе рахуєш, А іншим комплекси даруєш? І змушуєш подумати, що всі Такі як ти, усі такі ж як ти, А серце розриває на шматки! Твоє холодне: " дякую, та ні" І думаєш: та наче вина я, Що дуже хочу мати відчуття, Що дійсно я тобі важлива є І це не тимчасове буде все? А ти тікаєш, тобі не втямки, Що може все інакше ніж тобі Здається зараз, у цю мить, Що може час і твій летить? А ти все за старе хапаєшся, Чи може ти так ховаєшся? Боїшся в очі собі зазирнути І в інший бік все повернути? А не суперниця повір тобі, Я та, хто буде там й де й ти В усі періоди й пори в житті! Хто просто зрозуміє тебе уночі Коли один залишишся в тиші, І так захочеться тобі тепла... Я буду поруч, я й теплота, І ніжність, і турбота, почуття Та, то лише твій вибір та життя... Хто я тобі? Лиш просто ще одна, Хто просто по життю пройде І швидко промайне лише. Ти лиш з роками зрозумієш, Якщо ти звісно це і вмієш, Що є важливим для життя І це повір – любов і відчуття....
2022-02-16 07:18:55
1
0
Інші вірші поета
Відігрій мене Прийди до мене у ночі Радію Вибір є завжди і всюди
Інші поети
Princess Girl
@Princess_life
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
8371
Нарисую солнышко :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
1668