Едем.
Взяв Господь у руки глину, Трохи помісив, І зліпив тоді людину, Щоб вдихнути сил, Та створив йому дружину, Щоб не був він сам, Дав імя їй Єва, А йому Адам, Оселив в саду квітучім, На ймення Едем, Де дерева всі плодючі, Без турбот і гірких тем, Тільки з дерева пізнання, Не чіпайте плід, Бо почнуться у вас зітхання, До останку літ, Пішла погуляти Єва, Коли Адам дрімав, Біля забороненного дерева, Шлях її тривав, Та біда була вже близько, І зявився змій, Поклонився Єві низько, І мовляв без слів, Покуштуй красуня плоду, Взнаєш щось нове, Не дивись на жаборону, Заборони.то пусте, Скуштувала Єва плоду, І дала Адаму, І побачила.що гола, Завстидалась сраму, Тут враз і закінчився, Весь Едемський рай, Те що було вчора добре, Нині вже печаль.,,
2020-01-02 19:36:22
0
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5010
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5964