Епізод 1: Фінальна битва
Епізод 2: Село Глушден
Епізод 3: Сатанинська ніч
Епізод 4: Чотири роки потому
Епізод 5: Людина-демон
Епізод 6: Що таке відчай
Епізод 7: Кінець - це лише початок
Епізод 8: Дорога
Епізод 9: Визволення принцеси
Епізод 10: Втеча
Епізод 11: Тяжкий вибір
Епізод 12: Порятунок
Епізод 13: Вечір спогадів
Епізод 14: Підготовка до прийому
Епізод 7: Кінець - це лише початок

-І що ти зробиш!- насміхався монстр,- Можеш бігти і знищувати всіх моїх песиків, ось тільки чи встигнеш? А наскільки я знаю немає масової атаки, яка б розбирала союзників і ворогів, так що ти зробиш?!

"Що робити, вони всі помруть. Всі з ким я провів ці прекрасні роки життя. Невже і Віка, ні я не вірю"- почав плакати Саша.

-Техніка розблокована.

-Що хто це сказав?- злякався мисливець, а після того переглянув всі магічні техніки, які йому доступні: "Ну що ж, була не була, гірше точно не стане."

Він став перед тролем і приготувався до атаки: "Молот грому" - Саша спеціально послабив атаку, що би та не вбивала, а лише паралізувала цілі на пару секунд. "Виклик цербера" - з меча хлопця вилетіло сім силуетів, які перетворилися в церберів і почали нападати на ворожих. Троль стояв на місці і не міг порухатися, через техніку, і час його захисної техніки вже пройшов. Лідер приготувався нанести удар, та перш ніж він вискочив Артем викрикнув: Ноги!

"Примарний клинок" - він не встиг торкнутися ворога, коли той: "Ударна хвиля" - вона відкинула Сашу в повітря, та й рознесла все що не встигла за першим разом, не позаздриш і людям, які там знаходились.

-Як ти посмів!- викрикнув вставши на ноги воїн,- Артем, Олег хлопці! Ладно люди, но ти ж і своїх товаришів вбив!!!

-Вони не товариші. Вони лиш домашні тваринки, ще й не мої, мені їх дали вигуляти.

-Тобі не жити, тепер мене ніщо не зупинить!

-Та невже? "Стальна шкура"

"Серйозно, так швидко? Що ж робити?! Стоп, Артем щось казав про ногу,- думав мисливець оглядаючи противника,- І справді на нозі шрам, він затягнувся, але його досі видно. Невже це…"

-Над чим думаєш?!- кричав монстр ідучи на таран.

"Інферно" - світло, яке виходило з під землі почало спалювати все: повалені будинки, трупи людей, (цербери які вийшли з насіння душі розчинилися зразу після смерті, а цербери Олександра вернулися в його меч). Навіть троль горів, але коли світло зникло і вогонь зник то виявилося, що згорів лише його захист.

-Сильна техніка, я думав що вже помру, а зараз помреш ти!

"Ілюзія двійника" - "Лише п'ять, я думав буде більше, но і цього хватить"

-Вперед!- викрикнули в унісон.

Саша разом із двійниками почали атакувати троля, хоча більшу частину часу ухилялися від атаки. До поки він не схопив одного з них за горло: "Що, я пройшов крізь нього? Та і його атака не нанесла мені шкоди. Хе-хе, до мене дійшло, вони нереальні і користі від них нуль, нашкодити може лише справжні, треба лише бити всіх підрят, тільки один із шести реальний. Хоча те, що вони не зникають після удару бісить."

-Агов, хлопчиська, я вже тебе найшов, може годі?

-Справді, і де я!

"Вони ще й в унісон говорять гадство. О ще один, з повітря нападає? Точно клон, гаразд захищуся рукою"

-Ааааа, ти мені відрізав руку!- закричав монстр і схопив того за горло іншою рукою,- не думав, що ти так відкрито нападеш!

-А я й не нападав,- сказали всі в унісон, а Саша в руках у троля вислизгув,- взагалі мої клони можуть матерелізуватись і навіть наносити шкоду, але це з 3 рівня. Зараз вони можуть лише тримати предмети, але відволікти тебе клоном з реальним мечем достатньо.

Три колона схопили троля за цілу руку, а реальний з іншими двома почали наступати.

"Де реальний? Ззаду, спереду, чи знову зверху. Назад надто логічно, спереді надто небезпечно, зверху - вважає що я подумаю що це клон, до того ж він без зброї і єдиний варіант скрутити мені голову. Во дурак!" Троль відростив другу руку і схопив, того що наразі зверху, коли мисливець пройшов крізь його руку і скрутив її. "Знову?"

В момент, той що біг спереді впав на землю і залетів між ноги ворогу: "Примарний клинок"+"Стріла диявольського вогню"="Примарний жнець" - Саша розрізав ворога навпіл від тазу до голови.

З троля почала виділятись темна енергія, яку мисливець поглинав, тим часом монстр перетворився на Віку і та встигла сказати: Спасибі.

Добряче виплакавшись Саша поховав кохану і обійшов поселення. Зробивши коло він зрозумів що атака троля вбила усіх, а його "Інферно" зрівняло все із землею, тепер - це селища-привид. Хлопцеві нічого не залишилося, як шукати нового дому, але не тут, а в іншому королівстві. Тож хлопець відправився в дорогу із новою ціллю: відновити свою силу і знищити всю нечисть!

© Nonameaw,
книга «Забутий герой».
Епізод 8: Дорога
Коментарі