Колись давно на материку Грифдаль появилися демони. Завдяки неймовірній силі і можливостям вони швидко отримали домінуючі позиції і знищили, або підкорили десятки рас. До поки не залишилися тільки люди, лише вони могли поглинати природну енергію і використовувати її.

Так появились маги, які могли за допомогою магії, чи зачарованої зброї вбивати нечисть. А найсильніших з них назвали героями, вони дали надію на виживання і навіть перемогу людства.

3 квітня 67 року від появи демонів 7 первородних героїв змогли здолати велику частину армії короля демонів, а також 4 з 13 генералів апокаліпсису і добратися до замку самого короля…

-Тобі не вижити владико демонів, здавайся і помреш швидко!- викрикнув самовпевнений герой, стоячи лецем до лиця з фінальним босом.

-А тобі, я бачу, наглості хоч відбавляй! Троє твоїх товаришів померли, ще один на чолі з вашими "відважними" магами ледь стримують наступ моєї армії, на чолі з найкращими генералами, що би ви троє могли мене здолати. Цікаво, яка буде в тих магів фізіономія, після того, як вони взнають, що ті, заради кого вони поклали свої життя на кін, ті кому вони віддали всі свої надії не змогли навіть поранити мене?!

-Годі!- викрикнув герой Артур, витягуючи меча,- Настав час тобі згинути!

Він зміг пробитися через натовп демонів і вже був готовий нанести удар, коли король різко схопив його за горло.

-Згинь.- Після цих слів хлопець буквально розлетівся на друзки, а в руці у демона лишився лише окровавленний одяг.- Ну що, хто наступний?

-Не може бути. Як так?- злякалась Анастасія.

-Ах ти ж тварюка! Як ти посмів!- кричав лідер героїв, коли в момент демон з'явився за спиною у хлопця і відштовхнув його прямо у натовп слуг:

-Розберіться з ним, а я поки з нею розважуся.

-Тобі це так не менеться, я помщуся за товариша!- сказала дівчина готуючи закляття: "Караючий божественний промінь"

-Сильне заклинання, ось тільки воно мені не зашкодить, після того як я зжер плоть всіх трьох "вибраних богом" героїв. "Демонічне дзеркало"...

"Ураган світла"- одне з найсильніших масових заклять для захисту, використавши яке лідер зміг знищити усіх нападників:

-Настя, ти де?! Я їх вбив, але від цієї пилюки нічого не бачу! Ти в порядку?!

-Дозволь я тобі допоможу.- сказав зловісно спокійним голосом король демонів: "Чорна діра, варіація" Демон зробив це закляття досить слабким, щоби поглинути всю пилюку, після чого розсіяв закляття.

-Де вона, що ти з нею зробив?!!!

-Я? Нічого. Вона сама вдарила себе заклинанням, від відчаю, в надії що ця смерть не принесе їй муки,- насміхаючись говорив бісс.- Якщо хочеш, можеш подивитись, через цю діру. Хоча, зважаючи з якої висоти вона впала, від неї залишилося те саме, що і від другого, ахахаха.

-Ах ти гад, це брехня, такого…

-Замовкни, подивись у вікно праворуч. Це ж твій друг?

-В-в-влад? Влад ні, тікай!- крикнув благаючи герой.

На дворі:

-Ти був хорошою іграшкою, но настав час тобі померти,- сказала демонесса,- це має бути честю, померти від уст першого генерала суккуб Марії! "Смертельне блаженство"...

-Ні ні ні ні, неправда, це все брехня!- кричав у відчаї останній виживший.- Це все твоя провина, ти маєш здохнути і тоді смерть моїх товаришів не буде марна!

-Аяяй, хіба можна так говорити з жінкою. У вас же ш є якийсь кодекс честі?- сказав сміючись демон,- а хоча знаєш, смерть для тебе занадто легке покарання. Я заставлю тебе мучитися все життя, за твою наглість і за те що ти вбив моїх слуг, моїх генералів. Адже кожного з них вбив особисто ти!

Герой приготувався до атаки: "Падаюча зірка" + "1000 клинків" = "Метеоритний дощ"

"Чорна діра"- цією технікою демонесса поглинула удар героя, після чого моментально наблизилась до нього, і схопила за горло: "Метаморфоза", "Телепорт".

Закінчивши процес вона підійшла до балкону і голосно сказала:

-Жалюгідні людишки, всі ваші герої мертві, я даю вам 5 хв, щоби ви звідси зникли. Всі хто не встигнуть, помруть моментально.

-Пані покровителько,- звернулась підлітаючи Марія,- ви дійсно хочете їх відпустити?

-Звичайно ні, дозволь їм відбігти на сто метрів і випускай церберів, в живих лишіть одного, чи двох, нехай розкажуть про мою силу.