Дилема
- Ти ще з ним? - Так, все ще гуляю. - Ти хоч любиш його? - Не знаю... - То навіщо до нього приходиш? Йому голову дарма морочиш? Відпусти, хай він знайде іншу! - Це звучить неймовірно смішно. - Ти ж серце розіб'єш його, Не навмисно, та все ж робиш зло! - Скажи тоді, як ще любити? Мені вже без нього не жити? Коли сон не приходить ночами, Він живе із моїми думками. Я не знаю, що буде з нами, Чи розійдемось ми кораблями? Але поки я буду з ним жити, Раптом він і навчить любити. - Зупинись. Дай йому вільно жити. - Відпускала, та він не вірить. Він ще досі зі мною. Не здався. Як інші не втік. Не зламався. Скільки болю стерпів і образи, І ще досі зализує рани... Наче з радістю жде на нові, Хоче виграти в цій боротьбі. - Що за байки? Це просто відмазки Відпусти, і себе і його! - Я б давно прийняла поразку, Тільки я без нього ніхто.
2025-03-28 11:29:49
0
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2636
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5695