Вірші
Слава Україні!
"Слава Україні" - ці були останні слова,
Не схилилась перед сатаною голова,
Але вже така припала Воїну доля,
Коли в тіло пролетіла кремлівська пуля...
"Слава Україні!" - це гасло народу,
Який показав, що ми козацького роду,
Вражу орду зустрівши під Бахмутом,
Києвом, Маріуполем, Енергодаром...
"Слава Україні!" - кажу подрузі та другу,
Батькам, патріотам та моєму Дніпру
Степу Херсонщини, серед бездоріжжя,
Та полям славетного Запоріжжя...
"Слава Україні!" - величні, немов клятва,
У відповідь чую одвічне "Героям Слава!"
Під ними кров'ю пишуть нові Герої Крут -
Маріуполь, Гостомель, Ізюм, Бахмут...
"Слава Україні!" - лунає серед нас -
Каже це і Львів, і Київ й Донбас...
Лунає ці слова молоді України цвіт -
А за ними - цілий нескоренний Світ...
"Слава Україні!" - моє кредо і понині,
Хоч я, й не на фронті, простіть мене, воїни,
Але я стану плекати кожній дитині
Знання, Історію, Мову та Силу рідної України!
"Слава Україні!" - душі й тіла моє гасло -
Того полум'я, що ніколи не згасло...
А ми піднемось на нові приклади звитяг -
Піднімаючи високо синьо-жовтий стяг!
Ці слова будуть навік у наших серцях
З ними живитиме наша Держава -
Ще більше лунатиме в голосах та піснях -
Слава Україні! - Героям Слава!
06.03.2023
0
0
158
Патріоти, єднайтесь!
Патріоти, вставайте!
(мотив на німецьку пісню "Lied der Komintern")
Музыка: Ганс Єйслер
Слова: Назар Карімов
Патріоти, вставайте, у сотні єднайтесь!
На битву останню, на війну смертельну!
Підніма прапори, берем до рук зброю,
На бій патріот, вся Нація за тебе!
На бій патріот, вся Нація за тебе!
В'язні в ҐУЛАҐах, в катівнях холодних,
Ви з нами, ви з нами,
Хоч вас нема в сотнях.
Не страшний Вам кривавий російський терор!
Всі Нації захопить Патріотизму пожар!
На поклик України сталевими рядами
Під прапор Бандери! під Жовто-Блакитний прапор!
Ми Народного фронту сотня бойова!
За нас, Патріотів, спільнота світова!
За нас, Патріотів, спільнота світова!
В Україні перемогла Патріотів зброя!
Вони це зробили - і ми це зробимо!
Марш, Марш до перемоги, Патріоти Нації!
Марш, Марш! Наше гасло: "Україна - понад усе!"
Марш, Марш! Наше гасло: "Україна - понад усе!"
13.08.2020
1
0
225
Іловайськ
Іловайськ...
Багато сліз у цьому слові льється...
Багато крові у полях бачиться...
Три з половиною сотен бійців у небо пішли -
В них стріляли ті, хто братами називали...
"Донбас", "Дніпро-1", полк "Азов"...
І бої ідуть і вдень, і вночі, знов і знов...
Зруйновані будинки, спалені села,
Гуркіт "Градів", "Буків", -
це смерть Росія принесла.
Спалені танки, БТРи, гармати -
матері, дружині, дитині на це
Боляче без сліз витримати...
У вогні згорів нації юний цвіт
А над Донецьком вже став ржавий дріт,
Там в полонених цей "руській" народ,
плює на нас, як смердючий сброд...
Зараз ті, хто нам пекло бажали -
Самі у своєму пеклі згоріли,
А воїни-герої у Славу Вічну потрапили
І Світло Пам'яти і Почести отримали
Вічна Пам'ять ім навік велика
І Вічна ім Слава!
27.08.2020
2
0
204
Над Україною мертва тиша (вірш-реквієм українським патріотам, загиблим 07 вересня 1921 року)
Присвячую чоловіку Ганни Сучасної, бійцю ДУК "Правий сектор" "Сім'янину"
Програє Демон, скінчиться війна,
Повернем Крим і відбудуємо міста.
І розцвітуть героїв імена.
Героям слава! Й вічна слава та!
Чи хочуть москалі війни,
Скоріше, лихо, промайни!
Чи хочуть москалі війни,
Спаси нас, Боже, й сохрани!
(Леся Степовичка. "Чи хочуть москалі війни")
Над Україною мертва тиша -
Це вшанує героїв душа.
Навколо хрести у полі
На Святій Українській Землі!
Мені страшно і боляче,
А Ненька увесь час плаче
Мені сьогодні стільки літ,
Як і сам Український мій нарід.
Мені здається зараз -
Я той хлопчина, що бачить у вогні Донбас,
Ось я пійду до Гулагу погибаю
а ось тут я - біля стіни розстріляний,
Ворогів у душі проклинаю...
і вітра вже іде гул
А я лежу мертвий,
пошматований слідами куль...
І кожний із них - це я,
Совість і Бог - мій Янгол і Суддя.
А поряд зі мною Україна-Мати,
Яку я присягав боронити.
Однак я - весь побитий, шматований
на мені ярмо поставили пекельний
А бидло зажимає мене в "кольцо":
"Дай этому хохлу в лицо!"
Кров л'ється, обличчя обкривавене
А тіло з прапором понівеченне
І це під гукіт:
"Россия - все! Остальное - ничто!"
Людей роблять в ніщо...
О, український, ти мій народе,
Не знав, хто іх таки породе,
А вони... я знаю, по суті, ВИ -
Московити, слуги режиму і кати:
Для них люди "бездушные скоты"...
За теч що хочемо Волі,
На Своїій, Рідній Землі...
Як криваво та гидко
безлюдно та низько
Ви, нацисти XXI століття,
Через сотні років прокляття,
Велично пролекли про себе:
"Гордостью русского міра"
Мені здається, що це - я, Шевченко,
Що у неволі на чужині іду,
А ось тут Залізняк, що йому важко
Каторгу у Сибіру відпрацювать
А там, у Соловках, іду обіймать
Дівчину рідну, щоб не важко було вмирать...
"Вони ідуть!" - а це був навсього сон...
Однак і це несе від душ більший стон.
А в Україні милій реве
Душа, шо пам'ять про вас несе...
Сумні хмари душ невинних,
Відомих і невідомих.
А перед хрестом я стою,
І капелюха тихо зняв,
я почув, що тихо тремчу і седію
І сам, почувший дикий людей крик,
який у мене вже проник...
Я тут - кожен вбитий козак,
а поряд нього дідусь-кріпак
Тут - жертви режиму НКВС,
Гестапо, поліцаїв, шибенець СС,
Тут - кожна посіченнв дівчина,
Тут - кожна розстріляна дитина...
Ніщо у мене не буде забувать
Як буде нагода - нумо промовлять:
"Ще не вмерла Україна" хай прозвенить,
Коли навіки буде вбитий
останій на Вкраїнї окупант-московит!
Російської крові небагато у крови моей,
Але ненавистний всей душой своей -
Я усім людиноненавистникам:
СС - як єврей і кожного родича і нас,
а СССР - як Українець серед вас.
Останнє, я скажу не народу слово,
А лідеру, яке буде йому гаряче, як олово:
Не забудем, не простим,
А якщо треба - отомстим!
07 вересня 2021 року.
2
2
198
