Осінь
Наталія Чорей
Здається,вже згоріла, чи прогоріла? Буду певна,що винна тільки осінь. Вона додала іншим сил,лише мені - Відправила ніжніші сльози. Я винувата, чи провинилась? Скільки ще очікувати на твої слова Вони гіркіші за чужу утіху - Та вони мене потайки вбивають. Доволі я скалічена думками... Мовчу,щоб не змогли мене почути. За твою відвагу, виявлені грамоти, Але я - твоя протилежність! Не чекаю на чудес, відмовляю собі, І в очах зберігаю твій погляд. Чи це втіха, чи ніжність смертельна? На світі ніхто ще не вміє кохати. Наталія Чорей 26.10.2021 р
01.11.2021
2
0
Інші вірші поета
Демон Пробач,що не я Врятуй мене дотиками
Інші поети
BON BON
@bon_bon_c0xu
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1252
Неловкость в улыбке рассвета
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2606