Мій день
Цей вірш я написала тільки що і нічого не виправляла, це все що в мене зараз в голові, строго не судіть, сьогодні день мого народження☺️😔 ..................................................................... І от настав той день, якого так боялась. Це день коли в цей світ проникла я, І ніби добре все, таке хороше свято Та щось мені сьогодні все не так. Ці привітання ніби щирі, а ніби й ні. І люди всі до мене з посмішкою лізуть, А я ж прекрасно знаю, що терпіть вони мене не можуть, І я їх впринципі тако ж не можу. З дитинства свято це таке для всіх важливе було, А зараз що? А зараз я боюсь його, Воно мене до смерті швидко так веде.
2021-04-22 09:40:35
4
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12972
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12000