Битви під Херсоном. Частина 1
Битви під Херсоном. Частина 2, розділ 1
Битви під Херсоном. Частина 2, розділ 2
Битви пвд Херсоном. Частина 2, розділ 3
Битви під Херсоном. Частина 3, розділ 1
Битви під Херсоном. Частина 3, розділ 2
Битви під Херсоном. Частина 4, розділ 1
Битви під Херсоном. Частина 4, розділ 2
Битви під Херсоном. Частина 5, розділ 1
Битви під Херсоном. Частина 5, розділ 2 00
Битви під Херсоном. Частина 5, розділ 1

                             ХРОНІКИ ПОЧАТКУ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ



                              Битви під Херсоном. Частина 5, розділ 1


                            (за мотивами листування з українцем-одеситом, 

             автором літпортала "Проза ру", приятелем, теж бувшим моряком)


      Дуже «повезло» чоловікові. Напередодні війни виїхав у расєю, провідати

                                 сина та там і застряг, бачиться, надовго.


Примітка: Переклад з російської мови; тексти надано без правок.



Мореас Фрост 21 березня 2022 року об 11:51

Міха, привіт!

Щось ти не у справі мовчиш? Напевно, ти просто опинився в трансі. Адже ти, виходить, на чужині опинився замкненим.

Напиши докладніше про себе.


Михайло 21 березня 2022 року о 22:46

Привіт, Славіку! За військовими подіями, звісно, стежу уважно. Здебільшого по Клименко-тайм у Телеграм-каналі. Катя моя, донька, каже, що це найоб'єктивніші зведення. Кілька разів виходив на твою сторінку, яка не відображалася. Подумав уже, що з подачі О.Постникової тебе прикрили. Тепер буду твої зведення читати. У нас усе нормально. В Одесі сьогодні перший день тривожно по-справжньому, але багато хто евакуювався - жінки, діти. Катя поки вдома. Погано, що останній поверх із боку Миколаєва. І від моря недалеко. У переговори, точніше, в їхній успіх, не віриться. Далеко до цього, я думаю. Тримайся, Славо, ти там на фронті.


Мореас Фрост 22 березня 2022 року о 00:10

Героям слава!

Ну, я тобі все одно не заздрю. Тепер, імовірно, не скоро доведеться потрапити на батьківщину.

У принципі, хто ж знав, що така катавасія трапиться?... "Спасибі" недоумкуватому Путлеру!

Сторінку мою відчайдушно банили кілька разів поспіль. Я, звісно, там доволі різко відмічався. Але зараз ніби як і мій тон злегка охолов, і ніби як тримаються публікації.

Одесі поки нічого не загрожує за великим рахунком, хіба що ракети. Її прикриває Миколаїв. Як колись, на самому початку війни, Херсон прикривав Миколаїв цілий тиждень, давши можливість нашим сусідам підготувати оборону. Тримали міст через Дніпро і підорасили колони ворога на підході до нього. Прикинь, 10 колон ворожої техніки пожгли. Там біля мосту такий цвинтар заліза, очманіти!.. Коротше, били їх, поки вони не зметикували, що краще не йти цим шляхом, а пішли вище, через Каховку. Ідіоти! І лише після того, як агресор пішов через каховську греблю, Армія наша відкотилася під Миколаїв.

Ось точно так само вони і на нашому херсонському аеропорту під Чорнобаївкою всьоме отримують по щам. Або від "Градів", або від Байрактарів. Їх просто тупо випалюють там після того, як вони скупчуються. Там же і їхній армійський штаб, де якраз відправили на небеса генерал-лейтенанта, командувача 8-ї армії орків.

У наших військ дуже цікава практика ведення військових дій - мобільна оборона. ЗСУ їх боляче жалить на підходах колонами і працює по їхній логістиці. А без пального танки - мертвий металобрухт! А далі справа техніки.

Ну, а місто Херсон з 3 березня під окупантом. Командування вирішило Херсон не утримувати. А зустрічати ворога біля Миколаєва. Уже якось звикли до стану справ. Наші жителі щодня мітингують на площі Свободи, виходячи тисячами. В окупантів узагалі розрив шаблону в головах. Вони не можуть зрозуміти, як ми так можемо в нашому становищі настільки відчайдушно поводитися? Але до сьогоднішнього дня у нас стояв їхній СОБР, а вони звикли у себе в Росії ганяти своїх, а тут такі борзі українці виявилися. Гімн співають, кричалками нашими національними їх криють, зривають організацію Херсонської народної республіки. А ось сьогодні їх змінили армійці. Так ті відразу пустили зброю в хід. Кільком демонстрантам по ногах потрапили, мерзотники. Але це вони даремно так із нами. Неодмінно будемо мститися. Вони ще не зрозуміли, що ми не боягузливі росіяни.

Коротше, життя тече, потихеньку нормалізується. Мерія працює. Сміття вивозиться. Служби всі працюють. Тепло, вода, електрика - все є. У нас єдиний привілей - нас абсолютно не бомблять, як наших сусідів... Поки що вистачає їжі. Навіть молокозаводи наші працюють. Той же "Денон" і наш маслозавод теж. І м'ясо привозять із сіл. І хлібозавод оре, хліба вистачає цілком. Поки що все о-кей. Справляємося навіть без гуманітарки. Єдине - з ліками напряг і банкоматів замало, з готівкою напряг, черги за готівкою довжелезні.

Але нічого, прорвемося. Скоро, сподіваємося, почнеться наш контрнаступ. Ще трохи помурижимо ворога, і почнемо благородну справу визволення Батьківщини.....

Слава Україні! Смерть ворогам!


Михайло 22 березня 2022 року о 09:08

Героям слава!


Михайло 18 квітня 2022 року о 11:28

Слава, я тебе втратив!


Михайло 18 липня 2022 року о 13:07

Славо, привіт! Я вже думав почати тебе розшукувати, як минулого разу. Пиши детальніше, що у вас відбувається, це для мене не дуже все зрозуміло. Як Херсон, як сам, як зі зв'язком, чи працює телефон, за яким номером відгукуєшся. Зараз укладаємося їхати зі Свєтою в село, але смартфон у мене буде з собою, коротко писати зможу.


Мореас Фрост 18 липня 2022 року о 18:21

Привіт, Міша!

Учора ще хотів написати тобі, але от не вийшло, вибачай... Із телефонією в мене поки що ніяк. Зі зв'язком глухо. Крім Вайбера і Телеграма жодні українські оператори не пашуть.

Тільки з учорашнього дня виявив, що стала проходити "Проза ру". А точніше, я тільки вчора побачив, що вона проходить через ВіПН. До цього взагалі було глухо. Але з російськими порталами зрозуміло, давно вже наші відрізали рассею від України. Та й сам ВіПН у мене з'явився лише тиждень тому, коли вже окупанти обірвали нам повністю український інтернет і замінили на свій, тихохідний і безмовний, через який 90 відсотків Гугла не проходило. Капець, як ти там взагалі без Гугла?! А хоча в рашці Яндекс свій брехливий...

Ну що, рахуй, уже 140 днів сидимо ми в окупації, без однієї декади 5 місяців. З 22.00 до 06.00 - суворо комендантська година. Половина Херсонщини і самого Херсона, хто міг, будь-якими шляхами, а часом і з ризиком для життя, повиїжджали на підконтрольні території або за кордон. Ми не наважилися кудись рухатися. Та й кошти потрібні чималі, щоб більш-менш можна було б облаштуватися на чужині. Тож усі принади рашистської окупації випробували на собі повною мірою.

У самому місті окупанти не особливо лютують, все ж таки побоюються свавілля. Адже, вважай, місто "столичне" для захопленого ними півдня - мабуть, настанова для тутешньої росгвардії (це жандармерія рашкіна) така їм надійшла - поводитися лояльно з населенням. А ось в області безчинствують, навіть звірствують подекуди, буквально грабують людей, забираючи продовольство, худобу, щоб прогодуватися. Адже їх там централізовано зобов'язали на самозабезпечення. А ще й ґвалтують, скоти, місцевих жінок, аж до глибоко неповнолітніх дівчаток. Ніхто їм там не указ. Люди там у шоці! А ще потворно мародерничають, все забирають, що цінність для них має.

Так, у місті були облави на всіх тих, хто був при владі, особливо в "органах", також влаштовували полювання на міських активістів і бійців тероборони, хто не встиг втекти, і колишніх АТО-шників та ветеранів ЗСУ. Але всі вони потім перейшли в підпілля, і зараз тут такий партизанський рух, що земля під ногами ворогів горить! Стільки колаборантів і окупантів уже відправлено на той світ! Молодці, коротше! Не дають їм спокійно спати. Ну, і Армія наша вже на підступах до міста стоїть, важливі плацдарми захоплені. Готується до переможного стрибка з оточення всього тутешнього угруповання ворога. Звільнення Херсона не за горами. Чекаємо партію важкого озброєння від Заходу.

Зараз обстановка на вулицях міста схожа на 90-ті роки, коли процвітала вулична торгівля. У всіх місцях скупчення народу і прохідних місцях стихійна торгівля часом прямо з багажників авто. Адже у нас гуманітарних коридорів як не було, так і немає досі, і гумвантажі з України до нас не пропускали. І перші місяці особливо паршиво було з медикаментами. Тим більше асортимент обмежений. Але зате заповзятливі кримчани швиденько зреагували, і стали до нас завозити свої. Ну і свої нікчемні за якістю продукти теж. Ну такі гівняні за смаком! А ціни спочатку, так взагалі космічні були. Щоправда, тепер зовсім знизилися до мізера. І що ближче наші війська підходять, то нижче ціни падають. Цікава закономірність. А особливо радує ціна овочів і фруктів. Тому що вони наші, доморощені. Вивозити їх не можуть в інші області, от і ціна на них відповідна, падає конкретно.

Взагалі з продуктами стало помітно краще. Активізували роботу, щоправда, під "патронатом" (стягують мзду неофіційно) окупаційної влади, наші заводи з продовольства - Новокаховський, Мелітопольський і Бердяннський - з м'ясних виробів, а також Херсонський і Мелітопольський - з молочних. Усього цього вже валом і без черги. От тільки б ще готівки було б у достатку в людей... Донедавна ще так-сяк працював "Приватбанк", але місяць тому відмовився співпрацювати з окупаційною владою і закрився. І що народ встиг, і хто встиг, то у відділеннях "Привату" перевів у готівку. Щоправда, рашисти під наші картки ввели свої термінали в окремих магазинах, що половинять українських виробників, які постачають свою продукцію. А ось наші банківські термінали з переведення в готівку давно не працюють. Та взагалі ніякі не працюють. Окупанти якісь свої відділення банків повідкривали кілька тижнів тому. Женуть туди переходити наш бізнес. Але здебільшого всі йдуть у відмову в надії, що скоро наші прийдуть. А місяць тому ввели поряд із гривнею свої рублі. Спочатку за курсом 1 гривня = 2 рублі, а з тиждень тому курс зменшили до 1 гривня = 1,5 рубля. Але населення ігнорує рублі. А їх і немає поки що масово ні в кого. Та навіть човники-кримчани неохоче беруть рублі у населення. А тут ще масово закинули фальшиві рублі в обіг. А може, і самі окупанти це зробили. Нафіга їм тут рублями справжніми розкидатися, коли ось-ось доведеться тікати геть.

До речі, щойно в ЗСУ з'явилася нова американська далекобійна реактивна артилерія "Гаймарс" і MLRS "М-270", що те саме, але на гусеничному ходу, і щойно почали наші громити їхні склади, бази й командні пункти в глибокому тилу, так рашисти під Херсоном почали збиратися до відходу. Першими сквозонули з міста ФСБешники. Особливо вони всі тут пересрали, коли наші точково, ювелірно довбонули "Хаймарсом" прямо в їхню військову частину серед ночі, розташовану в центрі міста. Причому двічі. Спочатку, ще під ранок, годині о 5-й ранку врізали по казармі - близько сотні трупів і кілька сотень поранених, потім, коли під'їхало все армійське і поліцейське начальство на розборки, накрили, мабуть, за наводкою, вдруге це ж місце. Загалом, обезголовили армію і росгвардію плюс ще з півсотні трупів, тих, хто розбирав руїни, дістаючи загиблих орків. І ось після цього ФСБешники і поспішили з міста. Коротше, зовсім безперспективно тут окупантам. Адже тут їм зовсім не ДНР і ЛНР, де купа лояльного народу проживає. Не дарма ж вони патрулюють ночами всі райони міста на техніці, посиленій БТРом. А ночами в різних районах міста тільки й чути то поодинокі, то автоматні черги. Кого там ловлять і в кого стріляють, не зрозуміло. Але чутками повниться земля: то там парочку приріжуть, то в іншому місці одразу в шістьох напівп'яних горянки перерізано, то в лікарню з десяток орків потрапляє з важкими отруєннями... Чудеса потихеньку творяться! ..... Бздять оккукпантики зі страшною силою!

Але щось у рашці готується для всіх захоплених територій. Позначили дату - 11 вересня якісь акти збираються проводити в плані приєднання нових земель. Однак навряд чи це їм вдасться, просто не встигнуть акцію провести, однозначно буде для них найжорстокіший контрнаступ наших військ.

Що стосується армії рашистів, то з важкої техніки (танки і БТРи) у них залишилися лише зразки 62 року народження, все більш-менш нове перемолото і спалено нашими захисниками. І навіть якщо припустити, що буде повна мобілізація населення Росії, то садити знову призваних нема на що. А найголовніше, якщо навіть озброїти їх гвинтівками Мосіна старовинного зразка (стрілецької зброї нових зразків теж бракує), то одягнути новобранців нема в що і годувати нічим буде. Такі ось хрінові справи у рассеюшки. Ось чому Путін аж криком виходить - у переговори про перемир'я намагається нас затягнути. Але нам вони не потрібні, поки території не відвоюємо хоча б до положення на 24 лютого, а може, і всі території. Такою є поки що політична воля нашого керівництва, з чим не можна не погодитися.

Михайле, я поки що не збираюся нічого на "Прозі" творити, ні відповідати комусь, ні читати нічого. Буду лише поглядати візуально. Закривати надовго або назовсім не буду. Ну, хіба що з тобою тут буду листуватися...

Ну, а ти там як? Не втомився ще від сімейного життя? Як там Свєта, не жене тебе поки що?

До речі, а як тобі пенсія заходить з України? Чи не заходить, і ти поки що на утриманні у Світлани?

Загалом я все ж поки що буду у відключеному режимі тут, часом підключатися, підглядати твої повідомлення мені.


Михайло 19 липня 2022 року о 18:10

Славіку, Гугл у нас працює, ось у ФБ ЗАЙТИ НЕ МОЖУ, але мене це не сильно засмучує. ТБ дивлюся мало, здебільшого Культуру і розважальні програми, а про події вдома читаю в Стране і Телеграмі. А до кінця вірю тільки очевидцям, бо брешуть усі.


Мореас Фрост 19 липня 2022 року о 19:48

Михайле, раджу тобі подивитись по Ю-тубу ролики блогерів: "Фейгін з Арестовичем" і "Олег Жданов" - військовий експерт. Там якраз те, що треба і ніякої "фантастики".

Перший проходить майже щовечора о 22.00 за київським часом, а другого можна знайти за його ім'ям, він щодня, ближче до вечора глаголить про оперативну обстановку на фронтах.

Все абсолютно достовірно.

Напиши про себе і про своє життя останнім часом і плани.


Михайло 19 липня 2022 року о 21:11

Жданова я дивлюся. І Арестовича теж, хоча апломб його мені не подобається. Про життя... Наприкінці травня їхали до Криму на машині сина. Півмісяця були там, у Євпаторії та Севастополі. Додому потягом. Тепер то у Волхові, то в селі. Навпіл. Іноді спілкуємося з друзями Свєти. Мало хто ура патріот, більше в мовчазній опозиції. Пенсію отримую на карту Приватбанку, але перевести її в Росію дуже складно. Поки що вдається. Мої квартиранти з квітня не платять.


Мореас Фрост 19 липня 2022 року о 23:24

Михайле, як тобі, рассеюшка, не набридла ще, не приїлася? За Батьківщиною не сумуєш?

Хоча, подобається - не подобається, а доведеться ще потерпіти, поки тобі простого шляху додому, на жаль, не передбачається. Напевно, до повного настання апокаліпсису в Росії.

До речі, хочу запитати в тебе, як у реального свідка. Як, по-твоєму, ти помічаєш якісь зміни всередині Росії в плані життя, наприклад, асортимент товарів і продуктів, цінова політика на все? Чи взагалі змінюється рівень життя?


Михайло 20 липня 2022 року о 19:39

Слава, асортимент, як і минулого року, різниці не помічаю. Ні черг, ні ажіотажу не видно. Ціни зросли, але це процес постійний, а коли і де вони знижувалися? Був стрибок на початку війни, коли рубль різко впав, але потім усе стабілізувалося.

 Загальний рівень життя знижується, транспорт подорожчав, поїзди, електрички, електротехніка Але не катастрофічно, пенсії збільшили. Що далі буде, подивимося. Ось моя пенсія просіла в півтора раза, і це погано.


Мореас Фрост 20 липня 2022 року о 23:40

Так, Михайле, курс гривні теж підсів майже на чверть. Ось і втрати очевидні.

З приводу прогнозів. На осінь росії обіцяють тяжкі часи. Санкції мають зіграти свою помітну роль. Ну і, звісно, чекає агонія промисловості РФ. Так що все там у вас ще тільки починається. А до кінця року прогнозують колапс і зміну влади. Загалом, смутні часи настають для рашки якраз до кінця року. Так заплановано Заходом. А жорстким каталізатором фатальних подій для росії стане переможний контрнаступ ЗСУ на всіх фронтах і поверненням Україною всіх втрачених територій.

Прямо зараз так душевно шарашить наша артилерія по позиціях орків під Херсоном, конкретно в районі Чорнобаївки (по складах і техніці) і біля нашого знаменитого Антонівського мосту - по укріпленнях ворога. Чутність шикарна! Працюють наші РСЗВ "Хаймарси" животворящі. Нічого не може зробити з їхніми ракетами ППО окупантів. Надто вже високі швидкості їхнього польоту, а плече маленьке. Постійно намагаються збити, але безрезультатно. Тільки дорогі ракети витрачають даремно. Але нехай витрачають, а то, суки, цими ж ракетами задовбали Миколаїв обстрілювати.


Михайло 23 липня 2022 року о 08:19

Слава, спасибі за подробиці. Я не сумніваюся в героїзмі наших бійців, питання в тому, щоб поставки техніки не скорочувалися, про це розмови в Європі є. Важко одним пальцем писати. У мене все як і раніше.


Михайло 26 липня 2022 року о 15:14

Слава, пиши потроху, як Херсон, як Україна.


Мореас Фрост 27 липня 2022 року о 14:15

Привіт, Міша!

Щодо поставок техніки, то вона хай і не рікою, але йде до нас. І це теж добре. І поступово зброя накопичується в достатніх масштабів, щоб на окремих ділянках наші війська могли вести успішні контрнаступальні дії. По суті, російські наступальні пориви почали вичерпуватися. Лише на кількох напрямках рашисти проявляють підвищену активність. Але і там незабаром сядуть у глуху оборону. Здебільшого вони окопуються, розуміючи, що скоро наші підуть у генеральний наступ.

Тепер про Херсон.

Цієї ночі точковими ювелірними ударами РСЗВ "Хаймарс" наші артилеристи довели стан головного Антонівського мосту до ступеня непрохідності для будь-якого виду транспорту. Це можна побачити вже з роликів Ю-тубу. При цьому повністю його не зруйнувавши. Таким чином зв'язок із Херсоном в окупантів залишився лише через бруківку-переправу Каховської ГРЕС. Але і вона взята нашими військами під вогневий приціл. Коротше, миша не прослизне. Це, вважай, мішок. Повна облога. Невідомо, скільки вони ще протримаються, але, гадаю, дуже недовго. Коли їхньому угрупованню зовсім нічим стане оборонятися. Беззастережна здача 15-титисячного з'єднання військ ворога, по суті, вирішена. Причому операція ця вийде безкровною. Зараз ЗСУ лише прискорюють цей процес, з усіх боків поліруючи загарбників артилерією та авіацією, поступово звільняючи одне село за іншим.

Загалом ми всі тут в очікуванні, коли окупанти почнуть складати зброю і здаватися. Крім ще смерті, іншого шляху в них немає.

Як у тебе справи в моральному плані у зв'язку з таким довгим відривом від України?


Михайло 27 липня 2022 року о 15:04

Слава, у моральному плані ... як сказати... звісно, неможливість побачити рідних, провести в останню путь сестру, та й узагалі, повернутися, як раніше "після рейсу", пригнічує. І матеріальний фактор теж.


Мореас Фрост 27 липня 2022 року о 20:05

Ось і я так думав, не легко тобі все ж таки там, на чужині....

Так, халепа з цією кінченою війною. Навіть перешкоджає похоронам родичів!

Телевізора рашенського, як я розумію, ти не дивишся. І це правильно. Я тут якось увімкнув їхнє ТБ (іншого у нас тут немає), подивився одним оком, ну, мене вистачило хвилин на 5, не витримав, вимкнув на фіг і більше вже ніколи не вмикав. Така параша, це просто триндець, якийсь треш! У політиці мова тільки про Україну, сюжети про Україну... І суцільно отруйна слина бризкає в наш бік! Дикий кошмар! До яких крайнощів вони дійшли!




Далі буде……….

© Мореас Фрост,
книга «ХРОНІКИ ПОЧАТКУ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ».
Битви під Херсоном. Частина 5, розділ 2 00
Коментарі