Битви під Херсоном. Частина 1
Битви під Херсоном. Частина 2, розділ 1
Битви під Херсоном. Частина 2, розділ 2
Битви пвд Херсоном. Частина 2, розділ 3
Битви під Херсоном. Частина 3, розділ 1
Битви під Херсоном. Частина 3, розділ 2
Битви під Херсоном. Частина 4, розділ 1
Битви під Херсоном. Частина 4, розділ 2
Битви під Херсоном. Частина 5, розділ 1
Битви під Херсоном. Частина 5, розділ 2 00
Битви під Херсоном. Частина 4, розділ 1

                            ХРОНІКИ ПОЧАТКУ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ



                                 Битви під Херсоном. Частина 4, розділ 1



     (за мотивами листування з росіянкою-антипутіністкою з м.Краснодар- 

                                          авторкою літпортала "Проза ру")



Примітка: Переклад з російської мови; тексти надано без правок.



Оксана 5 березня 2022 року о 13:54

Славо, якщо ти ще сюди заходиш, хочу просто якось підтримати, сказати - тримайтеся. Серце плаче.


Мореас Фрост 5 березня 2022 року о 23:43

Героям слава!

Спасибі, Оксано, за твою підтримку нашому багатостраждальному народу в боротьбі зі знахабнілим упирем Путлером! Дуже радий, що ти на нашому боці, на боці розуму і людяності! І серця всіх українців зараз стогнуть і плачуть. За що нашому миролюбному народу випала така страшна доля в 21-му столітті?

Тут, на "Прозі", побіжно переглянув, теж проходить гарячий фронт - народ розділився на два табори. І поки що, на мій погляд, кількісно прихильники злісного карлика переважають над розсудливими Авторами. Це я маю на увазі російських Авторів. Українці однозначно всі в єдиному строю. Мене це вкрай дивує, ні, навіть не те, моторошно вражає в саме серце! Бо не піддається логічному поясненню, наскільки треба бути глухим і сліпим, щоб не бачити очевидного - Путлер остаточно з'їхав з глузду, напавши на Україну, і не просто напав, а веде настільки жорстоку війну на тотальне знищення наших міст і мирних жителів із повітря, крилатими та балістичними ракетами та реактивною артилерією (Градами, Буками та іншою гидотою). Це ж сущий геноцид нашого народу! Чернігів, Суми, Харків, Маріуполь - жодного будинку не залишилося не пошкодженим. А наше красиве місто Харків, як, утім, і Маріуполь, перетворилися на руїни. Ворог не шкодував ні пам'яток культури, ні лікарень, ні шкіл, ні дитячих садків. Натомість уся Росія ніби спить, чи вона заворожена, я не знаю. Таке враження, що всі ви в Росії якісь зомбовані, чи що?

Ох, Оксан, як тяжко на душі, якби ти тільки знала! Майже пів-України вже зруйновано варварськими бомбардуваннями! І вони, як і раніше, тривають практично без зупинок! І життя наше тепер ніколи не стане тим, яким воно було до 24 лютого.

Але ми всі віримо, що воно буде ще кращим, коли ми переможемо і відбудуємо нашу улюблену Батьківщину! А те, що ми переможемо, сумнівів не виникає ні в кого. Неможливо перемогти цілий народ, який об'єднався в єдиному пориві і з однією метою - відстояти свою Батьківщину.

Тепер про обстановку в країні, що воює, в моїй рідній, канонічній Україні.

Ворог на нас напав несподівано, без оголошення війни, підступно, вночі, о 03.40 за київським часом, подібно до Гітлера, почавши з ракетно-артилерійських обстрілів усіх великих міст, а потім попер з усіх боків танковими колонами по всій лінії протяжності нашого кордону. І хоча наші війська постійно перебували в бойовій готовності, але ніяк не очікували, що ваш фюрер таки наважиться напасти. Ворог величезними ордами своїх механізованих колон з технікою рушив на всі наші обласні центри, з метою їх захоплення. Але основні сили були ним кинуті в напрямку Києва. Наші війська прийняли героїчну оборону своїх міст. Таким чином розпочалася героїчна боротьба українського народу з рашистськими загарбниками - наша Велика вітчизняна війна.

Утворилися осередки кровопролитних боїв спочатку в прикордонних обласних містах, а потім і в глибинці лівобережної, східної частини України. В облозі агресора спочатку перебували міста: Чернігів, Суми, Харків, Маріуполь, Херсон, ну і, зрозуміло, що і Донбас цілком. Незабаром до них приєдналися Київ, Житомир і Миколаїв. Головне завдання, яке ставилося варварам - узяття Києва, вбивство нашої політичної верхівки і встановлення у владу свого ставленика. Після того, як ворожі війська за три доби так і не зуміли зробити бліц-криг, так і не взявши жодного з обложених міст, вони взялися за свою улюблену та перевірену тактику випаленої землі - методичні, варварські ракетні, бомбовi та артобстріли північних і східних міст, включно з Маріуполем. Били і донині б'ють цілеспрямовано по житлових масивах висоток і критичній інфраструктурі. Докотилися до того, що скидають на наші міста заборонені Женевською конвенцією 500 кілограмові вакуумні бомби і касетні бомби. Це ж геноцид українського народу!

Сьогодні, на десятий день війни, агресору так і не вдалося взяти жодного обласного чи великого міста. Скрізь вони зазнали повного краху. Київ переможно встояв від навалу орків. Учора найпотужніше угруповання військ (до 800 одиниць техніки) було спалено нашими безпілотниками Байрактарами та авіацією на підходах до Києва, і Армія відсунула окупантів від нашої столиці, перейшовши місцями в контрнаступ. А першим звільненим від агресора містом стали Суми, два дні тому. Україна з честю витримала облогові бої, незважаючи на постійні бомбардування міст. Сьогодні було розгромлено вороже угруповання під Харковом. Але поки що дуже несолодко доводиться під Маріуполем, де в місті немає ні електрики, ні тепла, ні води, все пошматоване ворожими ракетами і Градами. Але Маріуполь - це наше місто-Герой - поки що тримається. Як героїчно тримався і Харків. Обидва ці міста зараз нагадують руїни Сталінграда! Та й Чернігів із Сумами виглядають моторошно - жодної будівлі, що не постраждала від снарядів чи ракет! Тому від безсилля ворог розстрілює реактивною артилерією (Градами) житлові квартали з мирними жителями. Причому не дозволяють виїхати нашому мирному населенню, відмовляючи в "зеленому коридорі". Ось він - "русскій мір", куди злісний карлик захотів притягнути нас насильно. Але ніяк не вдається!..

А ось на півдні країни дещо інша ситуація була. Тут немає спільного кордону з Росією, з одного боку у низки міст Чорне море. Це Херсон, Миколаїв і Одеса. Піддавалися бомбардуванню ці міста тільки в першу ніч. Ну, а потім все закрутилося, починаючи з мого міста. На наш південний напрямок агресори йшли з Криму. І на їхньому шляху, зрозуміло, Херсон. У нас є дуже важливий стратегічний міст через Дніпро. Антонівський називається. Цей міст - ворота - найкоротший шлях із Криму на решту півдня - у міста Миколаїв та Одесу. Так от на підході до цього мосту цілий тиждень поспіль трощили ворожі колони з технікою, в буквальному сенсі випалювали їх, по парі штук на день. І таким чином розфігачили 10 караванів! Не знаю, скільки це було загальним числом одиниць техніки, але дуже багато металобрухту зараз на протилежному боці Дніпра. Величезне кладовище техніки. Когось "Градами" накривали, когось - авіацією, а когось і безпілотниками Байрактарами. А от те, що вціліло, окремі "коробки", допалювали ручними ракетними установками Джавелінами та новомодними штучками - N-LOW - страшна зброя, але гуманна. Після десятка загублених караванів, ворог змінив траєкторію свого шляху і пішов в обхід Херсона, не заходячи в нього. І, нарешті, вийшов на Миколаїв. Але, на відміну від Херсона, там була організована посилена кругова оборона з армійських підрозділів і територіальної оборони. І ось об цю стіну вперлися загарбники конкретно. Ми, можна сказати, передали естафету Миколаєву, якомога довше затримавши рашистів на підступах до Херсона. Під Миколаєвом ворог остаточно і загруз у боях, зазнаючи втрат. Але оскільки його резерви і логістика хронічно запізнюється, то кожне угруповання, що підходить до Миколаєва, безбожно розстрілюють і палять. Палять і їхні каравани з паливом і зброєю на підходах. Та й про яке вже тут взяття ними міст може йтися за таких бездарних дій їхніх військ. Ваші совдепівські генерали просто бездарні і не здатні вести битви в сучасних умовах ведення війни. Діють примітивно, як сліпі. Ну і, як завжди, закидають нас трупами. А наші молоді генерали нової хвилі мало того, що за 8 років війни на Сході країни відпрацьовували свої бойові навички, але ще й проходили стажування у військових штабах країн НАТО. І, звісно ж, наші воїни, дух яких не розтрощимо, а мотивація - захист своєї вітчизни і свого дому та сім'ї - на недосяжній для противника висоті! Ну, і не варто забувати, що 120-тисячна Армія у нас віднедавна стала цілком професійна, немає призовних підрозділів. Зате є ще підрозділи національної Гвардії Але є дуже багатотисячне військо - якраз основа нашої тероборони, кількістю в 400 тисяч, які пройшли обкатку в боях на Донбасі. Щоправда, їх призвали лише половину, точніше, вони самі прийшли у військкомати за покликом серця, на захист Вітчизни.

Але ваш фюрер абсолютно не врахував усіх наших нюансів у військовому плані, він явно помилився в нас, українцях! Він розраховував за два, ну, від сили за три дні захопити Київ. Але ось наша Героїчна Армія не дала цього зробити. І зараз у Росії залишилося лише 10 відсотків від усіх колишніх боєздатних сил. Ворожі війська почали видихатися, ніким їх замінити на фронтах. У м'ясорубку боїв почали запускати навіть курсантів військових училищ. На всіх фронтах ідуть масові дезертирства в підрозділах загарбників і здача цілими підрозділами. І, нарешті, про техніку. Усе! Техніки у путінських терористів "нуль", саме тієї, більш-менш, нової, сучасної. Вона або безславно кинута вашими вояками і зараз використовується нашою теробороною, або безславно спалена нашими армійцями й авіаторами. Тепер російське командування змушене займатися розконсервацією техніки старих зразків. Але там суцільний металобрухт часів 60-х років, консервні банки! Без оптики та захисту.

А що творять окупанти, вриваючись у наші містечка. Таке враження, що вони воюють за продукти в наших магазинах - суцільні, масові мародерства. Так, продукти у нас смачні, це безперечно.

І ця ганебна армія прийшла нас поневолити?!.... Та армія, яка на 70 відсотків одягнена і взута в амуніцію середини минулого століття і практично без захисту?!... І з простроченими пайками НЗ з кінцевим терміном зберігання до 2015 року?!.... Це навіть не смішно! То-то їх просто-таки магнітять наші магазини!

Так, Херсон зараз під терористами, вже три доби. Але їх тут - крапля в морі. Це огризки від тих розбитих під Миколаєвом орків. Вони тікають врозтіч і деякі групи відступаючих забігають у Херсон. Але, тим не менш, прапори наші жовто-блакитні продовжують висіти над облдержадміністрацією і над міськвиконкомом.

Вони, коли увійшли, розстріляли танками наш найбільший в Україні ТРЦ "Фабрика" і, здається, троє жителів потрапили під їхні кулі. У пару висотних будинків стрільнули, ну, це коли заходили в місто. Але потім уже нікого не чіпали, поки тут стояли. І їх по місту фактично бачити не доводилося. Але ось сьогодні надвечір якась нездорова метушня трапилася в окупантів. Вони ніби як пожвавилися і почали збиратися йти, але поки що не знаємо, чи пішли. Завтра буде ясно. Річ у тім, що терористи й самі бояться показувати ніс із міста, боячись одразу ж бути розбомбленими. Наші б'ють завжди тільки по скупченнях військ або колонах техніки.

Ось така обстановка в країні на сьогоднішній день коротко.

Слава Україні! Слава нашій нації! Смерть ворогам!


Оксана 6 березня 2022 року о 01:51

Дивилася сьогодні відео Харкова - плакала. Як можна так варварськи чинити. Він збожеволів. У мене серце рветься, шкода і ваших, і солдатів наших далечінь. За що гинуть? Але ти маєш рацію, до людей це складно донести, зомбовані. Ще й закон у нас зараз ухвалили: за "ні" війні термін. У країні - спадкоємиці Великої Перемоги, в якій діти десятиліттями малювали голуба миру і писали "ні війні", - тепер за це термін. Якийсь треш...


Мореас Фрост 6 березня 2022 року о 03:24

Героям слава!

Так, дуже шкода Харків. Таке сучасне і красиве місто було!... Я давно помітив, що коли мова заходить про велич Росії, то росіяни одразу стають настільки цинічними і категоричними, що просто ух захоплює. Я тут із деякими своїми обраними розмовляв, так просто диву давався, наскільки змінилася їхня риторика після початку війни в негативний бік до мене. І щось довести їм не можливо. Ніяких аргументів і фактів ними, на жаль, не визнається.

Хочу ще тобі сказати, що кількість людей (жінок і дітей), які залишили межі України - зовнішні мігранти, десь 300 осіб. Основні біженці переміщені в західні області України, де не літають снаряди. А загальна кількість переселенців - близько 1 млн осіб. Ну, а коли виведуть біженців із Маріуполя, то їх стане 1,22 млн осіб. А якщо додасться і Харків, то всі півтора мільйона.

Оксан, я знаю, що у вас можуть відключати різні соц. мережі. Ви підстрахуйтеся в мережі Телеграм. І друзям порекомендуйте користуватися, та власне, підстрахуватися не заважає нікому. Її точно не закриють. Через неї кремлівські "оракули" віщають.

А щодо ваших протестів, то необхідно ніяк не менше 500 тисяч, щоб вас почали чути в Кремлі. А інакше це глас волаючого в пустелі - це лише гра в демократію.

У нас у місті опинилися втікачі-загарбники. Уже третю добу.

Так наші окупанти вже, здається, давно втекли з Херсона. Сьогодні був 5-тисячний мітинг у Херсоні в самому центрі, біля "білого дому" (облдержадміністрація). Люди вийшли проти ваших терористів з автоматами і з БМП з гарматами з голими руками, але з жовто-блакитними прапорами і транспарантами на кшталт "Їдьте додому, поки живі!", "Херсон - це Україна!", "Не треба нас рятувати!" тощо. Терористи почали стріляти в повітря, але люди як стояли, так і не рушили з місця, продовжуючи скандувати: "Геть з України!". І Ваші вояки просто були шоковані, вони просто очманіли! Для них це був розрив шаблону. Вони тут же сіли на свої "броники" і рвонули у своє розташування.

А надвечір, по сарафанному радіо передали, що нібито вони почали збиратися, завантажуючись барахлом, і ніби як збиралися ретируватися з міста. Завтра дізнаємося точно.

Щодо російського ТБ, то так, зранку сьогодні ми його бачили на одній своїй приставці Т-2. Десь 20 російських каналів мовили. Однак і наші канали йшли паралельно. Але незабаром усе по-відключили взагалі. Але у нас практично у всіх або "тарілки", або кабельне, як, наприклад, у нас у багатоповерхівці. І поки що жодних зривів не було. І інтернет не переривається, слава Богу!

Мені, знаєш, дуже сподобався ролик у Ю-тубі. Там одному військовополоненому дозволили зателефонувати матері, і він, звертаючись до неї, видав: "Мамо, ти уяви, у них у селах дороги асфальтовані...".

А в нас, крім Херсонщини, більше не було окупованих областей. Ну, хіба що частково Донецька і Луганська області. Тож брешуть ваші джерела.

Сьогодні терористи зірвали "зелений коридор" для жителів Маріуполя! Ну от як можна вірити цим оркам? Зірвали людей, ті вже майже сідали в автобуси, і тут почалися обстріли дороги попереду. Але ж це не жарти - 220 тисяч людей намагаються вивезти в безпечне місце... Сволота!

Слава Україні! Слава нашій нації! Смерть ворогам!


Мореас Фрост 18 березня 2022 року о 16:52

Героям слава!

Оксанко, привіт!

А могла б ти мені сюди продублювати свій відгук. А то модератори познімали частину відгуків на мою публікацію, зокрема й твій. І я так і не прочитав його. І паралельно, якщо вийде і під статтею спробувати відправити.

Слава Україні! Смерть ворогам!


Оксана 18 березня 2022 року о 17:46

Посилаю.

Господи, ну який В'ячеслав фашист? Російськомовний, син військового, дуже грамотна з широким кругозором людина, завжди у своїх творах шанобливо ставилася до нашої спільної радянської історії. "Вина" його та інших українців тільки в тому, що хочуть жити у своїй країні, за своїми законами. У мене багато знайомих звідти, ні фашистів, ні нациків серед них немає, ніхто зі смолоскипами не бігав, як немає і тих, хто пече зараз пироги і готує букети для зустрічі "визволителів"...


Мореас Фрост 18 березня 2022 року о 18:10

А в мене тільки лічильник рецензій і ремарок працює. Але, мабуть, усі відгуки, що надходять на цю публікацію, з певного моменту відсікаються, не проходять.

Так це, Оксан, ти що, захищала мене від крикливих "ватників"? Ну, спасибі... хоча я цілком спокійно ставлюся до такого роду крикливої низькосортної публіки.

Слава Україні!


Оксана 18 березня 2022 року о 18:34

Я не розумію людей. Перестала розуміти. Кожен придумав собі зручну вивіску, хто фашистів, хто біолабораторії, хто загрозу НАТО, і спокійно виправдовують те, що коїться... Я і підтримати тебе особливо не можу, мені і наших солдатів шкода, і взагалі вся ця ситуація для мене жахлива. Треба це якось усе зупинитися, але як...


Мореас Фрост 18 березня 2022 року о 20:17

Слава Україні!

Зупинити все це безумство, Оксан, можуть тільки воїни ЗСУ, розгромивши загарбників! У принципі, до цього все і йде поступально. Ну, ще можливі внутрішні процеси у вас там, на горі, якщо нейтралізують Путіна. Або "прояснення" в мізках самого Путіна під додатковим натиском внутрішніх проблем у країні і його згода з вимогами України під час переговорів. Що, звісно, малоймовірно. Він буде йти до кінця, як свого часу Гітлер.

А відгуки до мене під статтею, як і раніше, не проходять. Ну, і бог із ними.

Героям слава! Смерть ворогам!

Оксана 19 березня 2022 року о 18:20

Слава, твір видалили. І будуть видаляти, бо він потрапляє під закон про фейки, у нас тепер будь-яка інша інфа - це фейк. Моя тобі порада, якщо хочеш достукатися, хоча варіантів мало, говорити не про новини, а про свої почуття: чому ви протестуєте, чому не хочете тощо. Щоб ватники побачили людей, якщо, звісно, ще здатні на це... Почуття, прості людські почуття, у тих, у кого ще є серце, це може знайти відгук. І менше шансів, що забанять


Мореас Фрост 19 березня 2022 року о 19:46

Героям слава!

Не знаю, за якими ознаками вони банять, але останній репортаж поки не видалили, стоїть.

Але хотілося б, щоб ті, хто не задовольняється тільки доморощеною моторошною брехнею, нехай побачать й інший бік, світлий.

У нас же по звичайному ТБ йдуть російські канали. Але це ТБ дивляться, як правило, літні або самотні люди, ті, хто скромного достатку. А в основному у всіх або свої тарілки, або сидять на кабельному ТБ, як ми, приміром, у багатоповерхівках. І інтернет у нас є, і не переривається, а отже, смарт-ТБ нам доступне. І ми можемо крім того, що шаритися по інтернету через комп'ютер, дивитися українські канали. Це добре.

Але яке ж ваше телебачення жахливе, Оксано! Я навіть не знаю, як ви можете його дивитися?! Це ж така параша ллється з екрана. Я якось вирішив подивитися одну вашу політичну програму, так там така отрута бризкала! .... Мене ледь вистачило хвилин на десять, і я більше не витримав, вимкнув телевізор. Суцільна навіжена маячня і безпросвітна брехня! Плюс агресивна подача, плюс клокотання гніву.... Слухай, якось страшно за вас конкретно! І до мене досі не доходить цифра - 75 відсотків росіян за продовження безчесної війни! ....


Оксана 19 березня 2022 року о 23:28

Цифра правильна, Слав. Дуже багато хто підтримує або просто вважає це неминучим злом, мовляв, інакше ніяк. Дивлюся дале тут на простіше, начебто думаючі освічені люди, і то підтримали. Для мене це загадка. Може тому, що я телевізора не дивлюся. Близькі мої друзі теж проти, але в мене і друзів то особливо немає, я не дуже товариська. А так у групах, у чатах якесь ура-бісся і оди Путіну. Підозрюю, що декому за це заплатили. А інші просто нарешті знайшли, чим пишатися... Телевізор я майже не дивлюся, на Соловйова і Симонян у мене алергія. Зараз дуже багато показують біженців із Маріка, які розповідають, що їх обстрілювали Азов і ЗСУ, чи то постанова, чи то ваші ватники. І люди прямо у нас переповнені ненавистю, і вірять... Щось доводити марно. Я, звісно, намагаюся звернутися до логіки, але тепер, коли з'явилися "свідчення" маріупольців, а їх крутять від ранку до вечора, це вже голос волаючого в пустелі...


Мореас Фрост 19 березня 2022 року о 23:46

Героям слава!

Ну, звісно ж, Оксано, це маячня божевільного з приводу біженців, яких обстрілювали наші бійці, про яких ти пишеш. Їх або купили, або змусили говорити під диктовку. Але цілком допускаю, що були й ті, що з готовністю прислужилися, бо в Маріуполі проживало чимало прихильників Путіна. Ось вони-то за можливості і рвонули через російський "коридор". Але їх було небагато. Ось саме такої "картинки" ваші пропагандисти і чекали, і ми прекрасно знали про це. Але не чинили перешкод - хочете, та заради бога йдіть. Ніхто нікого не тримав.

А наша Армія високодуховна, народна. І нізащо не повірю, що в ній могли бути відморозки на кшталт ваших кадировців. У нас немає нестатутних відносин у війську, від цього пережитку наша Армія давно очистилася. Відтоді, як стала на професійні рейки, а особливо коли проходила всі навчання разом із військами НАТО і воювала з терористами на Донбасі.


Оксана 5 квітня 2022 року о 18:24

Слава, як ви там? Ти перестав писати. З тобою все нормально?


На цьому зв’язок з автором Оксаной перервався. Окупанти відключили українські ресурси інтернету.




                   Далі буде…..

© Мореас Фрост,
книга «ХРОНІКИ ПОЧАТКУ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ».
Битви під Херсоном. Частина 4, розділ 2
Коментарі