1.1
1.2
1.3
1.4
Початок справжнього полювання
Ковбой і Вендіго
Архів
Мисливець і Помилка
Ведучий шоу
Відпочинок
Пробудження старого безумства
Нова гра
Перші ноти
Шкіряна вечірка
Відчуття свободи
Іграшкові війни
Я вогняна птиця
Війна двох маньяків
Початок останньої гри
Смерть не завжди кінець
Нова гра
І що я маю тут найти?

(Слідча Наталя на самому верхньому поверсі закинутої гри)

Можливо ти до мене?

(Невідомий голос з рупору у кутку кімнати)

Хто ти?

(Слідча Наталя)

Той кого вбили два рази , але досі лишився живий хоч і у важкому стані.

(Невідомий голос з динаміка)

Ведучий шоу?!

(Слідча Наталя)

Бінго дівчинка , проходь у червоні двері в мене є те що я хочу обговорити.

(Невідомий голос після чого відкриває стіна і за нею червоні нові двері)

Я входжу.

(Слідча Наталя)


Через тиждень...


Ми проводимо ДНК експертизу і шукаємо головних вбивць по справі "9 поверхів". Оскільки кров дуже давня в нас може піти купа часу на те щоб визначити хто то.

(Слідча Наталя до журналістки)

Що?!

(Саня і Жека вставши з крісел дивану одночасно)

Як?

(Софія граючись з місячною дитиною)

Не можливо.

(Надія створюючи моделі штор)

А чому ви вирішили почати справу по новому?

(Журналістка до Наталі)

В тій грі померла моя старша сестра зі своїм хлопцем. Її звали Оля.

(Слідча Наталя)


Зі страху народжується біль. З болі проявляється безумство. В один момент всі четверо відчули тьму ,яка заполонила їх навколо і себе у своїх масках. Вони злякались себе. В них росте нове безумство.


Тату позич трохи грошей я хочу з дівчиною погуляти.

(Тім в навушниках)

Можеш взяти у гаманці.

(Жека)

Дякую. Що з вами?

(Тім трохи злякано дивиться на батька в якого потягнулась посмішка на один бік)

Нічого.

(Жека пробує стримати щось у голосі)

Дивно. Треба глянути на дещо.

(Тім заходить в майстерню і відкриває закриті до того моменту двері)

Це батьковий одяг і інструменти? Чому лише молоток і не робочий напевне степлер з цвяхами.

(Тім оглядає степлер і випадково стріляє з нього і цвях намертво попав у стіну)

А це його плащ в якому він завжди працював.

(Тім бере плащ і надягає його після чого відключається на пару секунд)

Що це було? Наче якась хвиля наповнила мої думки і прийшов різко спокій. Ні ні ні. Я зніму його. Мені не потрібно таке.

(Тім вішає плащ назад і йде гуляти)


Двері відкрились.

(Жека сідає і пробує закрити рукою божевільну посмішку і скажені очі)

Може ти щось скажеш?

(Жека з важким диханням)

'Саня не видаючи ні звуку губами повторяв одне слово "Бруд"'

Зараза нас накрило на повну. Це якесь божевіля.

(Жека починає голосно сміятись)

Мама чому ти розглядаєш свій бальний костюм?

(Іра говорить до Наді яка дивилась на костюм в якому вона була на 4 поверсі)

Та нічого такого, просто, згадую з якого матеріалу робила цю сукню.

(Надя не впевнено і параноїдально оглядає і гладить сукню рукою)

Не знаю. Мам ти не знаєш де моя шкіряна куртка?

(Іра готуючись гуляти)

В сушці. Візьми іншу шкіряну. 

(Надя з налякано-спокійним поглядом обернулась до Іри)

Ага добре.

(Іра забирає свою другу куртку)

В тебе прям манія на все шкіряне.

(Надія тримаючи маску в руках)

А в тебе манія на 19 століття.

(Іра вдягає куртку і йде на двір)


На дворі Іра вдягнула навушники і разом з Тімом відчувши те безумство вирішили зустрітись у кафе і вияснити причину такого. Тім дав думку про журналістку і слідчу. Іра того не заперечувала , але ніяк не могла відвести погляд від ніжних і грубих водночас рук офіціанта. Не самі руки її приваблювали. А Тім почав відчувати як його зимове пальто йому не зручне як колись і не гріє зовсім. 


Треба швидше. Швидше поки ще є час.

(Софія взламує інформаційну базу поліції і міняє деякі дані місцями)

Ось дані десяти-річної давності про всіх у місті хто жив тут досить довго і не зникав або появився.

(Дивний поліцейський передає папери слідчій Наталі)

Дякую вам Док.

(Наталі взявши всі папери)

Тримайте мене в курсі усього , що станеться.

(Поліцейський в окулярах і з божевільною посмішкою) 

Авжеж.

(Слідча Наталя)

Про що задумалась?

(Тім дивиться на Іру)

Думаю як краще обробити шкіру того офіціанта.

(Іра випадково незадумуючись)

Зрозуміло. Ми обоє чую потрохи маньяками стаємо.

(Тім п'є каву абсолютно спокійно думаючи про свою школу , яка його бісить)

Зможеш мені допомогти з однією справою?

(Іра щось придумавши)

Що саме?

(Тім з незадоволеним лицем)

Мені потрібно щоб ти дам мені високоякісну жіночу шкіру.

(Іра пошепки)

А що взамін?

(Тім трохи косо дивиться на Іру)

Що захочеш.

(Іра хитро посміхаючись)

Скільки жінок має бути?

(Тім допиваючи каву)

Дві.

(Іра починаючи пояснювати за шкіру)

Є кращий варіант. Ти сама прийдеш і попробуєш ту шкіру.

(Тім встає і хоче йти)

Тоді подзвониш.

(Іра посміхаючись п'є свою каву)
© Євген Мазурок,
книга «9 поверхів : Історія безумства».
Коментарі