1.1
1.2
1.3
1.4
Початок справжнього полювання
Ковбой і Вендіго
Архів
Мисливець і Помилка
Ведучий шоу
Відпочинок
Пробудження старого безумства
Нова гра
Перші ноти
Шкіряна вечірка
Відчуття свободи
Іграшкові війни
Я вогняна птиця
Війна двох маньяків
Початок останньої гри
Смерть не завжди кінець
Початок останньої гри
Скрипаль важко дихаючи тримає смичок повністю кровавими пальцями , які порвали рукавички і стлаи кігтями. З пащі повної голкоподібних зубів вже не тече кров. З голови йде багато тонких щупалець , які як руки дирегента організовують всі інструменти грати певні ноти. Позаду стоять напівпрозора фігура закута у полоску з тканини і розбитою маскою замість лиця. За роялем сидить маленька фігура вся покриття сшитими разом мордами диких звірів. На сцену вийшов важкими кроками у чорному плащі чоловік з гитарою з кісток і летючою головою в якої лице закуте великою і важкою металевою маскою. Його воллося спускається йому на плечі і він постійно зігнутий під вагою своєї гитарі весь в приготуванні. Поазду них включається світло і видно лише тінь з паличками і великими барабанами по бокам. В залі сидить троє живих трупів. Один з них попід спецною і з великою усмішкою чекає на симфонію останню. Весь покритий він кров'ю , яка блукає по ньому і лише пов'язка з крові на очах його. І видно на пов'язці цій , як п'ять очей вертикальних зашиті не акуратно. Позаду нього за декількома рядами сидить він. З лицями двома. Одне з усмішкою божевільною , а друге те лице наче мертве. І не лише лице два на одного. Зшиті половинки їхніх тіл. Один вбив половину свою і так живе з напів мертвим тілом. А на самому далекому ряду сидить дівчина з закритими очима кровавою ганчіркою і вдягнута , як поліцейска. Все тіло туго обмотане колючим дротом , а рот її навіки відкритий. Нижньої щелепи немає наче так і мало бути. І ні зброї з собою немає , нічого. Лиш лук зі стрілою в руки забиті цвяхами. А до залу їхнього два гості прийшли. Їхні лиця не видно , але від них йде шум. Ритмічний і глухий шум від двох. Шуми сердець живих. І лише скрипаль скріпивши зуби поставив смичка на струни і різко дав він ноту ту. Яка показує усім , що треба фінальний штрих піддати.


Де Софія і Надя?

(Саня тривожно)

Не знаю , ніде немає.

(Жека)

Знайшов мама завжди має з собою чіп , щоб знайти де вона при потребі.

(Тім дивлячись у екран монітору)

Покажи де вона.

(Саня і Жека)

От той момент люди. Вже двоє маньяків зі справи про вбивство в компанії 9 поверхів. Цукерка і Мадам. Ми знайшли їх мертвими , а це означає що інші двоє ще живі і ми готові їх прийняти , якщо вони прийдуть до оперного театру.

(Слідча Наталя)

Що?

(Жека , Саня , Тім почувши те що йшло по телевізору. Від цих слів по ним пройшлись мурашки по шкірі і коли вони побачили мертві лиця Наді і Софії на екрані то в момент вони забули про все і вдягнувшись пішли до театру)


Іра вже чекала їх в машині зі всім потрібнім. Вони всі сіли і поїхали до оперного театру , де вже чекало ще 4 палача і Слідча в своєму броньованому костюмі з вибуховим луком і стрілами , а на спині костюму писало "Афіна". Навпроти оперного театру виїхав великий пікап. Спецназ стали в стрій і почали закриватись щитами. Звідти вийшли Скальпель і Демон. Вони теж були злі від того , що почули по телевізору. Рокер тимчасом виліз на дах і дав саму низьку ноту , яка наче вселяла страх в спецназ. Молот почав газувати і з розгону знищивши машину і задавивши частину спецназу заїхав у театр вибивши двері. Спецназ і палачі хотіли бігти за ними , але Демон пробив усім хто хотів бігти ноги своїми пістолетами. А Скальпель в той самий момент вже відрубала голови палачам , які ще були в шоці від усього. Спецназ пробував напасти на Демона , але він сильними ударами ламав їм ребра і в не захищені місця запускав довгі цвяхи. Скальпель тимчасом розважала Афіну в якої наче не закінчувались стріли. Коли вже спецназ лежав , то Демон почав бігти на Афіну. Вона обернулась і була готова стріляти , але не знала , що він зробить. А за той момент Скальпель перерізала всі сухожилля на руках і ногах Афіни. Демон одним ударом спецільної булави на цвяхострілі вибив її нижню щелепу і розвернувши пихнув її на Скальпеля , яка впихнула в неї багато скальпелів і відпихнувши дала у руки лук зі стрілою , а Демон прибив їх цвяхами. І просто нашпихував її обладунок цвяхами. А Скальпель з металевою жилкою обмотала її і почала натягувати її. Афіну здавило, а разом з жилкою цвяхи повільно проходили через обладунок. Вона лежала напів мертва , але вони лишили її. Потім їм обом подзвонили і вони знявши свої маски пішли додому зі сльозами на очах. Бо Рокер і Молот не вернуться , а за малою дитиною дивитись треба. 


Хочеш реваншу да?

(Доктор наук смерті до Рокера)

Значить все-таки ти професор. Так я і досі пам'ятаю , як програв тобі. Але цього разу програєш ти. Остаточно.

(Рокер поклавши трубку розпустив воллося і приготував свою гитару)

Ну готуйся.

(Доктор починає розмахувати своїм довгим скейтом)



Так ти живий?

(Молот зайшов у велику залу для цілого оркестру)

Так. І дякую тобі за таке прокляття. Татку.

(Культ на сцені пританцьовуючи)

Я вже тобі 20 років , як не батько.

(Молот витягує голів'я молоту на ланцюгу)

© Євген Мазурок,
книга «9 поверхів : Історія безумства».
Смерть не завжди кінець
Коментарі