До поета
Ти народився у сільській родині,
Родині бідних кріпаків.
У ті часи коли простій людині
Без дозволу не можна й слова говорить.
З дитинства ти відчув усі незгоди,
Ти бачив сльози й піт простих людей.
Які від самого світанку і до ночі
На панських нивах руки свої рвуть.
І з тих, іще незрілих своїх літ
Ти почав мріяти про волю.
Про вільних земляків своїх,
Що змушені трудитися у полі.
Ти мріяв про країну без царів,
Де кожний з земляків в ній буде вільний.
Не буде тих кайданів й батогів
В буде лиш добро й святая воля.
30.05.2020
3
0