Коли спустилася чорна ніч...
Mary Spanatii
Коли спустилася чорна ніч, Приправлена холодним вітром, Проникла в душу і думки, Так непомітно, плинно, ніжно... Коли зірки на небі сріблом, Так засвітились мерехтливо, Коли він поруч опинився, В той же момент я захворіла... Минають дні, пливуть години, Не зникнеш ти з очей моїх, Пороссипалися всі мрії, Та треба все ж зібрати їх...
2019-03-26 10:44:39
5
0
Інші вірші поета
Світлий день прокидається зранку... Я вражена твоєю поведінкою... Витру мокре скло... Позавчора в мене висохли сльози...
Інші поети
Trui
@trui
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2723
Твої долоні
Ай
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
4010