Коли спустилася чорна ніч...
Mary Spanatii
Коли спустилася чорна ніч, Приправлена холодним вітром, Проникла в душу і думки, Так непомітно, плинно, ніжно... Коли зірки на небі сріблом, Так засвітились мерехтливо, Коли він поруч опинився, В той же момент я захворіла... Минають дні, пливуть години, Не зникнеш ти з очей моїх, Пороссипалися всі мрії, Та треба все ж зібрати їх...
2019-03-26 10:44:39
5
0
Інші вірші поета
Світлий день прокидається зранку... Ржавчиною листя... Я вражена твоєю поведінкою... Позавчора в мене висохли сльози...
Інші поети
Khokh..
@khloudm99
Yoongaboonga 7u7
@aesthetic_army
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
44
15
1064
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
44
3
851