Зелені очі...
Марта Вітовська
Багато років вже минуло Пройшли ми зими і печаль Я знову бачу любі очі Вони крихкі, як той кришталь І знову очі ті ясні, у снах з'являються мені У них вогонь вже не згасає, я знаю що вона кохає. Зелені очі як ті квіти, росою ранньою залиті І відблиск місяця вночі, вона являється мені. В очах немає злого жарту Вона і справі знов прийшла І сіді брови, зморшки нові Ще не зникає вся краса. Ти як в той день, як вперше бачу Тебе здаля, неначе знов Ти як моє кохання перше Усе хвилюєш мою кров. А очі як світанок ранній Все заворожують мене А це все очі, твої очі Хвилюють серце все моє. Зелені очі як ті квіти, що з ранку сонечка все ждуть. Хвилюють серце, мою мову, і кров по жилах все женуть. Ти як та пісня про кохання, і мелодійна й не сумна. Ти граєш знов на струнах серця, аж відбивається душа. Зелені очі- чарівниці Чим напоїла ти мене Що в грудях серце знов шепоче Що люблю я тільки тебе...
2023-03-13 10:12:22
10
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Tianna Mase_
Вірш неймовірної краси, з чуттєвою ніжною атмосферою ❤️
Відповісти
2023-03-13 10:32:45
3
Марта Вітовська
@Tianna Mase_ Дякую ☺️❤️
Відповісти
2023-03-13 10:33:35
1
Інші вірші поета
Подзвони мені, напиши мені... Тривога Жуля... Мрії і диво
Інші поети
xxhannaxx2005
@xxhannaxx2005
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1646
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4833