Пролог
Незнайомка
Ніч змін
Незнайомка
Пам'ятаю як прокинувся від шуму вантажівок, які з диким гуркотом сигналили, вказуючи на те, що часу обмаль, і все потрібно робити злагоджено та швидко. Бажання спати наче рукою зняло, і я з великою неохотою вирішив глянути, що ж там на вулиці відбувається, відчинивши вікно, впустивши тепле сонечко у кімнату, побачив щось надзвичайне - в сусідній будинок нарешті хтось в'їхав (в ньому уже сотні років нікого не було, а тут...для мене це стало чудом), я був приємно здивований, й водночас переляканий, десь в глибині душі мене охоплював страх, адже квартал в якому розташовувався будинок - був зачарованим, було у ньому щось таке магічне, що притягувало і відштовхувало. (Вперше про цей квартал я почув з розмови дідуся і сусідки, це була єдина інформація, яку я дізнався), про нього завжди були моторошні відгуки, тому я старався оминати його. Я довго стояв і думав, згадуючи ті дні, так би й напевно продовжувалось до вечора, якби в одну мить, в полі зору не з'явилась ВОНА, світловолоса, тендітна дівчинка, яка жваво допомагала батькам розносити важкі коробки з одягом, та іншими речами, якими міг би бути облаштований будинок зсередини. Такої цікавості у мене ще не виникало, тому я прийняв незовсім логічне рішення - поспостерігати зблизька, поки я думав про це, механічно швидко розпочав пошуки одягу, вибір як завжди надав : улюбленій чорній толстовці з надписом "Black and White", рваним джинсам, з яких виднілися коліна, сірим Rebook-ам, і реперці з химерним зображенням. Незастеляючи ліжка, прожогом вибіг у двір..
Й саме з цього дня розпочалося щось нове, незвідане, чудернацьке, те, чого у моєму житті так не вистачало, я це відчув - серцем.
© Maria Savka,
книга «Дівчина з кварталу Б-1».
Коментарі