- Як ти можеш бути моїм учителем!? Ти ж не старше будь якого старшокласника цієї академії!
- Дякую за комплімент. І так, завтра о 8 годині ранку зустрічаємось біля центрального парку. Без запізнень. - сказав він та пішов
- Гей!  Ти куди пішов!? Це взагалі нормально так просто взяти і піти!?
- А?  Що? А, точно!  Моє ім'я Рен, але для тебе учитель або хазяїн. Іхіхі(злісний сміх).
- Що? Ти взагалі нормальний?Садист!  Збоченець! - " І чому він обрав саме мене!? Я... потрібно бігти додому. Та завтра ще йти з ним... "

- " Самовдовелена дівка, думаючи що входить в елітну 20 -цятку їй все можна. Хоча безсумнівно у неї талант до магії є".

Вдома у Тоуки:
- Ну, що?  Як усе пройшло? - запитала в мене мама.
- Жахливо! Мене обрав, якійсь самовдоволений тип!
- Ясно, але ж він маг.
- Так.  Але він егоїст та збоченець!-
(чути телефонний дзвінок) - "А це ще, що за номер? " -( Тоука відповідає на виклик) - Алло. Це хто?
- Привіт це знову я. Забув сказати те, щоб ти зібирала речі. Так як додому ти повернешся не скоро. І бувай! - кинув трубку.
- Що?  Тобто збирати речі!?
- Ясно. Отже, ти будеш подорожувати. Удачі.  - мовила мама.
- Стоп, мамо, ти згодна?
- Звісно ж. Тепер іди збирай речі. Валіза стоїть у нас у кладовці.

- " Та вони, що усі зговорилися!? Я думала, що хоч мама проти буде. О, бачу валізу. Тепер потрібно витягнути її. " - після дво-годинних зусиль вона все таки витягує валізу та іде збирати речі.

- " Нарешті я закінчила збиратися! Ура! Тепер можна і лягати спати так, як завтра рано вставати... "

На наступний день.
Сонце яскравим промінням б'є у вікно Тоуки. Погода просто прекрасна за вікном.  Пташки співають свою ранкову пісню. Для них розпочався новий прекрасний день.  Але для Тоуки він був жахливим.
- "Ну чому я маю іти сьогодні кудись!? Я надіялась, що це був лише сон. Наївна. 7:07 ранку. Потрібно вставати. " - сказала я та почула, як дзвонить телефон. (Тоука підняла трубку...)
- Доброго ранку моя нова злюка-учениця. Давай підйом!  У тебе залишилося 52 хвилини. І ще дещо, я чекаю тебе під твоїм домом. І тому, щоб через 20 хвилин була готова! А тепер бувай. -(чути лиш гудки від виклику)
- Ееее... Еееее.. Ееееее! - закричали Тоука так, що її почув напевно весь квартал.

Через 21 хвилину...
- Не пройшло і ста років, як ти вийшла.  Ну, що ходімо?  Сьогодні починається твоє справжнє навчання магії.
- Хм!  Навряд чи такий, як ти щось тямить в магії.
- А ось це ми перевіримо, коли приїдемо в Англію.
- В Англію?!
- Так. І перед тобою подородуючий маг, який об'їздив пів світу, вивчаючи все нові і нові заклинання. Так, що навряд чи твої знання більші за мої.А тепер ходімо, на нас чекає довга подорож.
- Зачекай! Але ж маг може володіти лиш одним типом магії!
- Давай ворушись, а то запізнемося. Ти ж не хочеш сьогдні ночувати на дворі. І відтепер твій дім цілий  світ. - сказав він і ми пішли в нашу першу подорож. Ось так почався мій шлях, як мага.