Au bout du monde, de mes ailes et de mes rêves
Je ne suis qu'un petit animal parmi une diversité Je grandis sous le regard de l'astre de la journée Je vole, caressé par sa chaleureuse lumière Pour me plonger dans une sensation éphémère Je cherche toujours à m'élever plus haut dans le ciel Je réalise de grands rêves grâce à mes petites ailes Je virevolte dans les airs, je traverse dans de grands battements la brume Et je me libère, grâce à mes légères plumes Je ne suis qu'un petit oiseau, sans limite et sans cage Je suis encore jeune, mais quand j'aurais l'âge Je promets qu'un jour, je déployerais toute mon envergure Pour explorer les moindres recoins de la nature Oui, car je sais qu'il y a une nouvelle vie Qui m'attend au loin, dans l'infini de l'horizon Je ne sais pas ce qui m'attend loin de mon nid Mais je n'ai pour seul chemin mon cœur et non la raison
2020-10-26 21:20:07
13
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
Luna Gerta
Відповісти
2020-10-27 21:09:25
Подобається
Luna Gerta
@Oniria Pingouin Merci ♡:)
Відповісти
2020-10-29 09:24:04
Подобається
Luna Gerta
Contente que tu ais aimé :)
Відповісти
2020-11-28 20:32:14
Подобається
Схожі вірші
Всі
Шукати святе в почуттях
Я пам'ятаю. Вибач, я все пам'ятаю. Чому цей біль ніяк не зникає? Час його береже. Мене він, ламає Й душа в нім палає. Пробач за все. Чого ж зберігаю? Усе це лякає. Себе забуваю і душу вбиваю, Та біль все живе. Серце згорає, Розум втрачаю, думки покидають. Ненавиджу це, понад усе. Тебе забуваю. Звички зникають. Віри тепер немає. Кохання вбиває. І допомоги вже не чекаю. Завжди щось втрачаю. Хтось уже добиває, не знаючи це. Можливо, шукала в цім світі святе, Та я не знала, що воно в мені є.
54
2
4392
Кохаю
Я впізнаю тебе серед тисячі лиць, І тихенько, крізь світ, побіжу, І нехай вже позаду мільйони столиць, А я в полі тебе обійму. Обійму і заплачу від щастя свого, Мабуть, більшість йому навіть заздрять, А мені вже давно на них все одно, І на те, що вони мені скажуть. Я, мій милий, єдиний, тобою живу, І в повітрі ловлю твої нотки, Я для тебе співаю і стрічку нову, Запишу у своєму блокноті. Ти малюєш мій сон із мільйону казок, У якому такі різні барви! Ти даруєш мені той рожевий бузок, А із ним, мов мереживо, чари. Від обійм, поцілунків твоїх я горю, Мов метелик над вогнищем синім, Боже мій, якби знав, як тебе я люблю, Якби знав, як без тебе я гину.
98
15
7504