Русалка
Коли сутінки спадають- й опускається туман Коли місяць виглядає- то з'являється вона... Хвіст сріблястий наче казка, Довгі коси мов меляса. На голівці з маку віночок- І солов'їний голосочок. Сміх розкотистий і довгий- а характер гоноровий. Як ця панночка захоче- то до смерті залоскоче, Схоче і скарби покаже- таємниці всі розкаже. А як сонечко зійде- вона в глибинах пропаде.
2018-11-18 16:39:35
3
0
Інші поети
Kira Snow
@FallingSnow119
Asker Nerys
@Asker_Nerys
Luu Herrera
@luuherrera77
Схожі вірші
Всі
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9377
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2452