Присвята Мамі.
Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК
(18+)
ПРИСВЯТА МАТЕРІ Мамо ріднесенька, Світла, як пісенька, Ніжна, як пух подушок. Ти обійми мене, ніби малесенька, Ніби я гаєм іду. Я пригорнуся, прильну до грудей твоїх, Ніби мені років п'ять. Скільки на світі людей різних, пестощів. Мама у мене одна. Тихо молитви мені ти читаєш Нічкою темною. Дар Бога любити і славить Всевишнього. В душі вогнище -- жар. Як же мені не вистачає... Я у печалі думок. Світлою птахою тебе я стрічаю Смуток. Ковток.
2021-09-13 14:17:08
20
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК
@Евгений Якутович #ТОК Поэт-Энергетик )дякую, Євгене🍁
Відповісти
2021-09-13 14:32:07
1
Лео Лея
Як гарно про маму, ніжно, душевно, аж до серця... 👍👏👏👏👏💖
Відповісти
2021-09-13 20:20:46
1
Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК
@Лео Лея ))мама найдорожча за усе, бо ВОНА МАМА.💝😇
Відповісти
2021-09-15 18:51:53
1
Інші вірші поета
14/21 Мокрий сніг весни Синичка с блакитним чубчиком Горіх та білочки Смакуй кохання
Інші поети
Kary
@Driming_comes
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2894
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1296