Сонет життя
За днями дні летять у даль, За роком рік в тумані тане. І огортає душу жаль: Отак і нас колись не стане. Та серце згоди не дає, Воно ще б'ється в грудях лунко, Зустрівшись в ніжність поцілунку, І губи шепчуть ще своє. І течія буття немов Загальмувала владні кроки. Минуще все — лише любов, Як юнка, ніжна, і крізь роки. І по дорозі в забуття За днями дні несуть життя.
2018-08-14 09:15:29
5
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2616
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13543