Пробач, батьку...
В моїй душі ти не знайдеш відповіді, На те хвилююче тебе питання: Де ти? Звідки я можу чекать світла? Чому своєю зіркою ти мене звеш? Не лізь сюди, прошу, не треба! Тут лиш море моїх сліз. Не щастя, не кохання тут ні грама, а тільки берега згаслих зірок. Ти знай, що сльози свої проливать не треба, За мною, упавшу тілом в бруд, Вбитой білью та уламками надій, Але ти знай, я завжди буду поруч. Пробач мене, мій батьку.
2023-10-27 19:06:15
0
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Layil Lee
Знаю, що це далеко від ідеалу, але... було написанно в скрутний час.
Відповісти
2023-10-27 19:06:53
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
1970
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
4999