Крізь темряву
Lara Rein
Крізь темряву борюся, щоб бути, Собі назавжди вірною. Світлу корюся, щоб здобути, Зброю завжди свою. Видали тугу з мого розуму, Щоб було більше простору. Знайти я хочу свою частину, Щоб йти з цим лише вгору. Подаруй мені більше досвіду, Щоб не потрапляти в пастки лихі, Щоб відрізняти свої голоси тихі. З тінями борюся, щоб забути, Як часто плачу, Колись вихід з пасток побачу.
09.08.2023
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Mark Fortis
Гарний вірш. В ньому піднімаються такі важливі питання як: боротьба із труднощами, пошук себе, а також висловлюється надія на світле майбутнє. Саме до нього і йдуть крізь темряву, а разом з тим здобувають досвід який може стати в подальшому в нагоді.
Відповісти
09.08.2023, 20:47
1
Lara Rein
@Mark Fortis Дякую за слова та коментар! Дійсно, життя — це як постійна боротьба з собою, заради себе, щоб краще було для себе. Людина зустрічається з негативом, як розчарування, туга, інші емоції. І потрібно шукати вихід, щоб був сенс.
Відповісти
09.08.2023, 20:56
1
Інші категорії
Ода Радісні вірші Поеми Сумні вірші Соціальні Подійні
Інші поети
Nochu's Wife
@LOLAKOOK
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12386
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1349