Сміюсь.
Я біжу, я лечу, Я брешу навіть інколи, знаєш? І я плачу, живу, я люблю Й безперечно, як інші, страждаю. Попри все, я сміюсь. Регочу до утрати пульсу, І ритму. Я не знаючи, йду. Я не бачачи, йду. І усе таки рину. І я мучусь, кохаю, я гину. Знаєш, тяжко триматись землі, Коли ноги по коліна у прірві. Я вдихаю солодкого цвіту аромати В бездушному саді. Безмірно. Коло мене ті ж бездушні, розбиті осадки. Ну а я... А що я? Я і далі живу. Не маючи про все це і гадки. Краще буду я так, краще буде душа, аніж то без неï. Я не хочу сама, я не буду сама. А як ні... Ти принесеш мені орхідеï?
2018-04-22 07:57:18
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Кита Мирная
@Валерьян Тамулин справді? Дякую))
Відповісти
2018-04-22 10:32:20
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2487
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1827