Сміюсь.
Кита Мирная
Я біжу, я лечу, Я брешу навіть інколи, знаєш? І я плачу, живу, я люблю Й безперечно, як інші, страждаю. Попри все, я сміюсь. Регочу до утрати пульсу, І ритму. Я не знаючи, йду. Я не бачачи, йду. І усе таки рину. І я мучусь, кохаю, я гину. Знаєш, тяжко триматись землі, Коли ноги по коліна у прірві. Я вдихаю солодкого цвіту аромати В бездушному саді. Безмірно. Коло мене ті ж бездушні, розбиті осадки. Ну а я... А що я? Я і далі живу. Не маючи про все це і гадки. Краще буду я так, краще буде душа, аніж то без неï. Я не хочу сама, я не буду сама. А як ні... Ти принесеш мені орхідеï?
2018-04-22 07:57:18
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Кита Мирная
@Валерьян Тамулин справді? Дякую))
Відповісти
2018-04-22 10:32:20
Подобається
Інші категорії
Подійні Радісні вірші Пейзажні Історичні Філософські Поеми
Інші поети
Joseph Slowly
@Animuster
Rúben Magalhães
@RuMagalhaes
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
shadowlinxxx morgan
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
4390
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3305