Якось так...
Цей світ ,в якому живемо усі ми... неможливо якимось чином описати... Хтось, вважає що він простий і немає нічого особливого... Хтось, вважає що для нього нема місця в цьому світі,і хоче закінчити самогубством... Є хтось,хто вважає себе найголовнішою особою, але з часом починає розуміти що це... зовсім не так. Деякі люди вважають ,що Всі ми,всі ті що жили до нас, живуть з нами и житимуть коли нас уже не буде, повинні жити, насолоджуватися життям, переборювати всілякі негаразди... І взагалі,якщо хтось з'являється на світ...це означає що у нього є якась особиста місія... Майбутнє - Життя - Покоління
2018-02-10 13:43:13
3
0
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
3250
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4384