Ela parte 2

João Ninguém

Voz calma e doce ela vem, Como as ondas do mar, Mas ela não é sereia e sim uma deusa, eu sei que elevo o patamar mas o que posso fazer se ela é isso tudo mesmo. Me encantar me faz dançar, acredite isso é algo impossível mesmo eu sendo um cara incrivel,legal, engraçado eu sei eu tô elevando o nível. ELA - Me salva, vamos ser feliz? EU - Como deixa eu te fazer rir, ELA - Mas suas piadas são ruins. EU - E por que você rir? ELA - Pelo seu jeito e por que você me faz feliz. EU - Obrigado realizei meu sonho. ELA - Que sonho? EU - Minha vida teve sentido fazer você feliz, por que eu não preciso de sonhos,pois você e meu sonho que se tornou realidade, E eu já posso morrer e dizer que a gente foi feliz até o fim. 29.07.18

2018-07-29 20:06:11

Інші вірші поета

Liricamente Agressivo: Compromisso 9/9 Aurora Anestesia do Amor Desde quando

Інші поети

Ail

@ail_bookworm

Zinzee Noel

@undiscoveredflower

Eliza

@Lourie

Схожі вірші

Всі

Минутой мечтания :)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .

1557

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

1751