Janniel (The Keeper of the Universe)
Have I ever seen a universe with all its grace, And every creature therein abides? Verily! I have seen everything and what therein abides. Withal! The very world of our Enchanter I have seen! The world of His is beautiful as our dream, No, much beauteous and supreme. And it changes while we highly of it deem Creating new masterpiece, that our fancy has not yet seen. While I walk among all of this wonders Even the worst is not kept asunder. On reverse! It complements this wanders. Even the pessimal have charms that is worthy to be seen I prefer His world and in His I want to be. Rather than of best world of a human being. Where lawlesness will always reign And under the mask of law it will prevail. I watch how You incite new art to appear And then you leave, so your art grows itself And after death of one, the new apears . How I am proud to be the observer of Your art!
2018-07-26 20:23:03
4
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1924
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1693