З чистого аркуша
Річка змінює русло
Човен на хвилях
Картковий будинок
Зупинився погрітись біля вогнища
Бетон і мозолі
Нове Кричуще ("Я")
Твердість руки
Суцвіття ейфорії
Ти, Я і Місто
Імунітет
Все проекція
Два роки тому я писав
Підсказки у вигляді чисел
Дорога крізь бур'яни
Ігри в психологію
6 місяців літа
Спраглий до життя
Завтра буде!
Стежка
Свій (чужий) хрест
Неонова паличка
Варвар Європи
22 холодні зими
Занепалий ангел на ім'я Азъ
Занепалий ангел на ім'я Азъ
ненависть це чорноти і язви душі

Особистий запис 22. 01. 2026
Я щось хотів розкласти по полицям. Забув. Час. Він тепер уже не летить, а тягнеться. Тягне все за собою. Можливо і я з цією тягонинею втратив божествену іскру, що давала і заповідала мені про важливе і цінне. Душа чорніє. Я занепалий ангел;

Особистий запис 26. 01. 2026
Люди живуть цілями. З думками цілими. З ясними головами і душею сповненої дофаміну та ейфорії. Люди живуть коли відчувають. Тільки ради нових почуттів, або приємно забутих старих люди живуть. Гріхи з'їли в мені живе. Вичерпали ложками мою душу. Заздрість: з'їла в мені амбіції та щирість; Жадібність: зробила моє серце черствим і я припинив тішитися тому, що вже здобув і мені завжди всього бракувало; Хтивість: роздирала мене з середини, гноїла мою душу як чиряк, топтала в бруд лицем; Гординя: відгородила мене від всіх, обірвала мої крила на взлеті; Гнів: забрав добро та милосердя, зробив душу чорною, а серце жорстоким; Ненажерство: розбестило мене як малу дитину, позбавило сил та мужності; Лінощі: позбавили витривалості, стійкості та міцності...

Особистий запис 27. 01. 2026
І був я таки деревом у минулому житті. Зродився з паростка, став міцним та вмер. Прихисток тисячі мікробних життів. Моє кричуще "Я!" розроколося в корі і сяйвом просвітило на відзеркалення  власного себе;

Особистий запис 29. 01. 2026
Я усвідомив власну цінність як і кожен інший. І це звільнило мене. Звільнило від вагань, переляку та нестерпимого відчуття власної непригодності, що наче камінь тягнула у них до долу у саму пекельну порожнечу; Та моє третє око все ще залишається мутним. Не до кінця бачить ясність речей та їх метафізику, що не дає змогу в повній мірі осягнути світ як власне его;

Особистий запис 30. 01. 2026
Засніжені дерева мені нагадують про те, що більше не відбудеться. Та і в цілому дерева символ минулого життя;

Особистий запис 31. 01. 2026
Треба привчити себе рубати голови нахабства і не відчувати провини за те, в чому не винний. І не встрягати в павутину отруйного невігластва, знаючи кожен крок по цій павути на перед. Повторення старих помилок - це пекельна Сансара. Ніби розтавленні пастки-капкани. Отруйні для душі та розуму;

Особистий запис 03. 02. 2026
Всі гештальди закриті. Атараксія досягнута;

Особистий запис 05. 02. 2026
Ти втік від усіх, але не від себе і не від гріха;

Особистий запис 07. 02. 2026
Суцвіття Ейфорії. Вони не люблять жадібність, коли нахабно й жадібно зривають їхні плоди. Але вони все глибше та глибше порощують в мене своє коріння. Просочуються як міцелій, липкий пилок;

Особистий запис 14. 02. 2026
Всесвіт виконував мої забаганки, але дорікаючи запитував мене "Чи сподобалось тобі?". Я як капризне дитя не міг розуміти, що справді зробить мене щасливим і чи відчую я істинне щастя. Маючи все, щасливим не будеш. Щастя це ляклива пташка. Його важко спіймати, а спіймавши - опікаєш руки;
© Йоганн Верес ,
книга «Особисті записи 2».
Коментарі