Ніколи не розмовляйте з незнайомцями...
Не спішіть із висновками...
Карусель долі...
Карусель долі : продовження ...
Віддати все...
Ти повинна бути тут..
Ти повинна бути тут..
Зранку все було як завжди: не смачний сніданок, холодний,не солодкий чай, гора таблеток. Адель лежала там,де і завжди.Десь в кінці коридору хтось грав на фортепіано. Аді чомусь вперше захотілося дізнатися хто це. Вона підвелась та просто йшла на звук. За інструментом сидів хлопець. Вона підійшла ближче і не повірила своїм очам. Це D. Він кожного ранку грав на фортепіано вже стільки часу, але так і не зайшов до неї ні разу. Дівчина сіла поруч нього та положила голову йому на плече.
- Я казав тобі, що ти повинна бути тут...
- Що?
- Пам'ятаєш моє перше смс на твій мобільний?
-"Ти повинна бути там.."
-Саме так. Ти повинна бути тут.
- Ти знав усе від самого початку? Але як? Чому саме я?
- Це вже не має ніякого значення. Я сьогодні мав до тебе навідатися та сказати тобі це.
- Отже, ти...
- Я приготував тобі білу мереживну сукню. Одягни її для мене,- він віддав їй подарунковий пакет.- Тобі допоможуть.
  Адель переоділась у чудову, дуже вишукану сукню. Її розмір. Вона обожнювала такі речі. D. взяв Адель за руку та вивів на балкон, вихід до якого мав тільки персонал лікарні, хворих сюди не пускали. З балкону відкрився неймовірний краєвид, знайти кращий просто не реально. Найкраще місце на острові. D. ніжно ззаді обійняв Адель і промовив:
- Найкраще місце- для найкращої дівчини. Ось чому ти  повинна була бути тут...
© Iren Kreyg,
книга «Ти повинна бути тут».
Коментарі