إنها أنا.
القدّيسةُ الغيداء
لَم أكن بِخير أبدًا. بَل لَم أكن أشعرُ بِتحسن... ولو قليلًا أبدًا. كانَ هُناك دومًا شيءً يُفسد صفاء بالي. إنهُ ليسَ بِشعور ولا بِحدث ولا بِذكرى، إنهُ مادّي. وإن رأيتُ عن قُرب مما يُحاول قتلي، سوفَ أرى أنهُ شخصًا جميل ولكن بائس مِن هذهِ الحياة. أنا مَن أُحاول أن أُجرم بِحقِّ نفسي. إنهَا أنا.
2018-09-06 18:31:32
12
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
rainey
I missed you babe
Відповісти
2018-09-06 18:32:30
Подобається
khawla kiwi
حلوه
Відповісти
2018-09-07 05:04:01
Подобається
Інші вірші поета
النداء يُلبي.
Інші поети
Time_Fune
@Time_Fune
Лео Лея
@lesya_yurp
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3099
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2459