رسالة رقم (42)
Hemy
الوقت ، والايام كاانت تنهش روحه الحبيسة.. تناوله شعور مقيت من الوحدة و البؤس.. يتجرع تلك الساعات بمرارة وضعف.. كان لايقوى على قول لا ودفع موجة الكآبة تلك عن لحظاته.. اراد التشكي اراد الصراخ.. لكن الامه وجروحه العميقه كانت تتجمع كهيئة صمت مرير يصيب قلبه.. و بكل يوم يمر.. تتسع تلك الابتسامه الباهته حتى بدت موصوله باطباعه.. نعم كان سعيد!.. او هذا ماكان يبدو عليه بين محيطه.. في حين لم يعتد على الرفض وكانه آلة لتسليم.. عدم التصدي بايامه كان يحقق سلسلة من النجاحات الباهرة لزيادة ذلك الالم.. بين عمق احساسه وفظاعه شعوره.. اراد البحث عن احدهم للخلاص مما هو فيه.. الحب بدأ يغادر فؤاده الصغير المختنق.. حتى تلك المشاعر التي اراد عيشها ليوم كان من الانانيه ان يتمنى لو انه يقضي نهاية اسبوعه سعيد الحال  و راضٍ... كان يغرق ، كان يموت لكن لا احد كان يشعر بانطفاء تلك الروح.. يتهالك وتسقط ركبتيه ليلا.. يجهش ببكاء مرير.. لكن مازال عليه العيش وتجرع المزيد من ذلك الخوف والقلق.. التوتر والانتظار ، مازل يمضي.. وكأن الحياة تقول له.. " لم مازلت تنهض؟" _هيمي هيلر _
2019-12-23 16:05:29
2
0
Інші вірші поета
رسالة رقم (32) Painful depth رسالة رقم (17) رسالة رقم(16)
Інші поети
water IredGkPT7.8
@red_waterGKpT_78
Lucian J. Sources
@lucianj_sources
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2892
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5000